Військова присутність КНДР у Росії вийшла на новий рівень. За даними української розвідки, Північна Корея перекинула в РФ додатковий контингент – 8500 військових. І серед них є ті, кого на фронті чекали найменше: 400 операторів безпілотників із реальним бойовим досвідом. Новина, прямо скажемо, тривожна, тож розберімо її без паніки, але з холодною головою.
Хто саме прибув і де вони зараз
Заступник начальника ГУР МО України Вадим Скібіцький 21 серпня озвучив конкретні цифри. Основна маса північнокорейських солдатів зосереджена в Курській області. Логіка зрозуміла: регіон прикордонний, тут можна виконувати завдання, не заходячи на територію України безпосередньо, але перебуваючи в небезпечній близькості.
До складу нового контингенту, окрім інженерних частин і саперів, увійшли ті самі 400 операторів БПЛА. Українська розвідка вважає, що їхні дрони використовуватимуть для розвідки та завдання ударів по об’єктах на нашій території. До речі, чимало цих північнокорейських спеціалістів пройшли обкатку в попередніх місіях, тож перед нами не новачки.
Тут важливий момент: надання інженерних підрозділів і саперів свідчить про те, що КНДР допомагає Росії не лише «багнетом», а й лопатою – будує укріплення, розміновує, облаштовує тил. Це вивільняє російські руки для активніших дій на передовій.
Прямої загрози на землі немає, але є інша
Є один нюанс, який дещо заспокоює. У ГУР не очікують, що північнокорейська піхота піде в лобові атаки через український кордон. Їхня головна роль, судячи з усього, інша.
Вони стають тим самим міцним тилом, який дозволяє перекидати російські окупаційні війська на лінію бойового зіткнення. Уявіть: якщо вам не потрібно відволікати своїх солдатів на охорону складів чи обладнання позицій, ви можете кинути більше сил у наступ. Саме таку «послугу» Пхеньян, схоже, й надає Москві.
Але не варто зваблюватися. Загроза від північнокорейських операторів безпілотників має не гіпотетичний, а цілком реальний характер. Дрони кордонів не знають. БПЛА, запущений із Курської області, спокійно долетить до української території, щоб провести розвідку або завдати удару. І ось тут досвід, здобутий цими операторами раніше, може стати серйозним фактором.
Що це змінює для нас
Ситуація з площини «військової екзотики» переходить у практичну площину. Ми бачимо не просто жести солідарності. Це планомірне вбудовування північнокорейського військового потенціалу в російську воєнну машину.
Раніше говорили про постачання снарядів із КНДР. Тепер ідеться про живих спеціалістів. Це зовсім інший рівень залученості. І хоча ці сили, як вважають у ГУР, навряд чи з’являться безпосередньо на українській землі як піхотні підрозділи, їхні технічні фахівці вже тут – на відстані польоту дрона.
Особливо варто звернути увагу на саму цифру – 400 операторів. Це серйозна цифра. Для безпілотної авіації це не просто група підтримки, а повноцінний підрозділ, здатний забезпечити постійне чергування в повітрі на певній ділянці. Їхні дрони, ймовірно, намагатимуться розкривати нашу оборону, коригувати артилерію або напряму атакувати техніку й живу силу.
Звісно, наші сили ППО та РЕБ уміють працювати по таких цілях. Але додаткове навантаження на фронт, поява нової, можливо, нестандартної тактики – це те, до чого варто бути готовими. Ми маємо справу з армією, яка десятиліттями готувалася до протистояння з технологічно переважаючим противником і робила ставку саме на асиметричні відповіді, включно з дронами.
Повідомлення ГУР – не привід для паніки. Радше це нагадування, що війна технологічно й географічно ускладнюється, втягуючи ресурси з усього світу. Нам важливо знати, де противник ставить свої нові «фігури» на дошці, щоб вчасно підготувати свій хід.
