Верховний Суд днями ухвалив постанову у справі № 916/3837/24, яка стосувалася касаційної скарги LEGO Holding A/S. Суд відмовив заявнику, залишивши без змін рішення нижчих інстанцій. Здавалося б, чергова суха судова хроніка — але за нею стоїть живий спір про інтелектуальну власність, який тривав більше року. Давайте розберемося, що саме намагався довести всесвітньо відомий виробник конструкторів і чому його аргументи цього разу не спрацювали.
З чого все почалося
Іноземний холдинг LEGO подав позов одразу до чотирьох відповідачів в Україні. Серед них — троє фізичних осіб-підприємців (це ФОП Резниченко Фросина Пантеліївна, ФОП Резниченко Ольга Євгенівна та ФОП Резниченко Петро Іванович), а також ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп». Позивач вимагав заборонити дії, які, на його думку, порушували права на торговельну марку: йшлося про використання позначень, вилучення та знищення товарів.
Окремо LEGO просило стягнути дохід, отриманий у результаті такої протиправної діяльності, — суму в розмірі 7225,00 грн. Справа розглядалася в господарських судах за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Як розвивалися події в судах
Перша інстанція ухвалила додаткове рішення 09 лютого 2026 року, і воно, вочевидь, не влаштувало позивача. Холдинг подав апеляційну скаргу, однак Південно-західний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 06 травня 2026 року залишив додаткове рішення без змін. Після цього юристи LEGO підготували касаційну скаргу — і спір дійшов до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду.
Колегія суддів (головуюча І. Булгакова, судді І. Бенедисюк і Ю. Власов) розглянула матеріали у відкритому засіданні 06 серпня 2026 року. У залі були присутні адвокати обох сторін — представник LEGO і представник відповідачів. Цікаво, що четвертий відповідач, ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп», на засідання не з’явився.
Що вирішив Верховний Суд
Результат виявився категоричним: касаційна скарга LEGO Holding A/S залишена без задоволення. Обидва рішення нижчих судів залишилися без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суд прямо послався на статті 129, 300, 308, 309, 315 та 317 Господарського процесуального кодексу України.
Фактично це означає, що вимоги позивача не знайшли підтримки на жодному рівні судової системи. Верховний Суд не побачив підстав для перегляду справи — тобто аргументи касаційної скарги LEGO не переконали суддів у тому, що попередні рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Чому так стається? Коротко про логіку касації
У господарському процесі касаційний перегляд — це не повторний розгляд справи по суті. Суд перевіряє, чи правильно застосовано закон, чи дотримано процедуру. Якщо суттєвих помилок немає, скаргу відхиляють. І в цій справі колегія, вочевидь, дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам закону.
До речі, саме так працюють статті 308 і 309 ГПК України, якими керувався Верховний Суд: суд касаційної інстанції залишає рішення без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з додержанням норм процесуального права. Тут також спрацювала стаття 315, за якою постанова негайно набирає законної сили і є остаточною.
Чого варто чекати сторонам
Для LEGO це рішення — крапка у спробі отримати заборону та компенсацію за цим конкретним позовом. Проте не варто думати, що після поразки в касації припиняються всі можливі способи захисту. Правові механізми можуть включати нові позови з інших підстав, якщо факти порушень інтелектуальної власності тривають. Та все ж справа № 916/3837/24 з її вимогами про заборону, вилучення, знищення товарів і стягнення доходу залишилася без задоволення — і касаційна скарга LEGO цього не змінила.
Для відповідачів така постанова Верховного Суду — важливий сигнал. Вона підтверджує, що навіть великі міжнародні компанії не можуть розраховувати на автоматичну перемогу в українських судах, якщо немає беззаперечних доказів і дотримання всіх процедур. Водночас це не індульгенція — захист прав на торговельні марки в Україні працює, і Верховний Суд це щодня підтверджує іншими рішеннями.
Кілька слів про грошову вимогу
Цікаво, що сума, яку позивач хотів стягнути як дохід від протиправної діяльності, — це 7225,00 грн. Для корпорації масштабу LEGO це невелика цифра, але важливо інше: суд не поставив під сумнів сам механізм стягнення доходу, а саму наявність порушення. Тобто, ймовірно, що підхід загалом можливий, але в цій справі його не вдалося застосувати через недостатність доказової бази або через те, що дії відповідачів не були визнані порушенням.
В будь-якому разі, остаточне слово сказано. Постанова набирає чинності негайно — і вона доступна для ознайомлення всім, хто цікавиться судовою практикою у сфері інтелектуальної власності. Справа № 916/3837/24 стала ще одним прикладом того, як українська Феміда розставляє акценти в спорах за участю потужних західних брендів.
