Закриття касаційного провадження – саме такий фінал отримала справа № 991/10365/24, яку 9 липня 2026 року розглянув Верховний Суд. На перший погляд може здатися, що суд просто відмовив людині в перегляді. Але якщо розібратися, ця ухвала добре пояснює, коли касація взагалі можлива, а коли закон одразу відсікає її.
Давайте поступово, бо історія тут заплутана і саме в цьому її цінність.
З чого все почалося
Усе стартувало не в касації, а з буденних ухвал Вищого антикорупційного суду. Уявіть себе учасником кримінального провадження, якому суд першої інстанції виносить низку рішень: відмовляє у виїзді за кордон, продовжує строк дії обов’язків, визначає порядок дослідження доказів.
Заявник вирішив, що формулювання цих ухвал незрозумілі, і попросив суд їх роз’яснити. Роз’яснення ухвали – це механізм, за яким суд пояснює, що саме він мав на увазі у своєму рішенні. Корисна річ, коли текст справді туманний і з нього не зрозуміло, як діяти далі.
Однак Вищий антикорупційний суд ухвалою від 29 вересня 2025 року відмовив у роз’ясненні всіх чотирьох ухвал. Саме цю відмову заявник і вирішив оскаржити.
Чому апеляційні скарги повернули
Заявник не погодився з відмовою і 4 жовтня 2025 року подав апеляційну скаргу. Тут з’явився перший нюанс: він надіслав короткий текст, пояснивши, що не може вказати конкретні порушення, бо в ухвалі відсутня мотивувальна частина.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 17 жовтня 2025 року залишила скаргу без руху. Коли суд залишає документ без руху, він фактично каже: у скарзі є недоліки, і їх треба виправити за визначений строк. У цьому випадку документ не відповідав вимогам статті 396 Кримінального процесуального кодексу України.
Потім заявник надіслав повні тексти скарг 23, 24 і 27 жовтня. Але апеляційний суд повернув їх ухвалами від 24 жовтня та 3 листопада 2025 року. Підстава – пункт 4 частини 3 статті 399 КПК України: пропущено строк на апеляційне оскарження, а клопотання про його поновлення немає.
Заявник обурився. На його думку, першу скаргу він подав ще в межах строку, а повні тексти – лише продовження тієї самої процедури. Тож окреме клопотання про поновлення строку за статтею 117 КПК України, на його переконання, не потрібне.
Поворот, який змінює справу
А тепер головне, заради чого ми все це розповідаємо. Поки заявник оскаржував повернення скарг до Верховного Суду, він 6 листопада 2025 року повторно звернувся до апеляційного суду. Знову подав ті самі скарги разом із матеріалами і вказав, що усунув недоліки.
І що ви думаєте? Апеляційна палата 10 листопада 2025 року відкрила апеляційне провадження. Скарги все ж прийняли до розгляду.
А 26 січня 2026 року апеляційний суд розглянув їх по суті. Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2025 року залишили без зміни. Тобто відмова у роз’ясненні залишилася чинною.
Ось тут і криється найважливіше: заявник таки отримав свій апеляційний перегляд. Його скарги розглянули, хоч і не на його користь. І саме цей факт стає вирішальним для касації.
Чому Верховний Суд закрив касаційне провадження
Верховний Суд, перевіряючи скарги, спирався на статтю 433 Кримінального процесуального кодексу України. Касаційна інстанція перевіряє лише правильність застосування норм права. Вона не досліджує докази і не встановлює нові обставини.
Але головна причина інша. Стаття 424 КПК України чітко визначає: не кожна ухвала підлягає касаційному оскарженню. Ухвала про відмову в роз’ясненні ухвали, постановленої під час судового провадження, до касації не доходить. Як і ухвала апеляційного суду, ухвалена за результатами розгляду такої скарги.
Простіше кажучи, заявник намагався оскаржити те, що закон узагалі не дозволяє переглядати в касаційному порядку. Чесно кажучи, це поширена помилка: не всі рішення можна тягнути до Верховного Суду, навіть якщо дуже хочеться.
До того ж суд звернув увагу на практичну обставину. Скасування ухвал про повернення скарг нічого не змінило б. Адже апеляційний суд у підсумку все одно відкрив провадження і ухвалив рішення по суті.
Тут суд послався на позицію об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у справі № 757/40473/18-к від 23 вересня 2019 року. Логіка така: якщо після надходження матеріалів до касаційного суду з’ясувалося, що апеляційний суд усе ж відкрив провадження і розглянув скаргу по суті, касаційне провадження слід закривати.
Тож закриття касаційного провадження тут – не формальність і не примха суду. Це закономірний наслідок того, що право на апеляцію людина вже повністю реалізувала. А сама ухвала, як зазначив Верховний Суд, набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Що варто запам’ятати
Доступ до правосуддя – це не безкінечна низка оскаржень. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає, які рішення можна переглядати в касації, а які – ні. Це і є та межа, яку важливо розуміти ще до того, як ви подасте скаргу.
Якщо вам повернули апеляційну скаргу через пропущений строк, не зупиняйтеся лише на оскарженні цього повернення. Паралельно подайте скаргу повторно, усунувши недоліки. Саме так зробив заявник, і саме це дозволило йому зрештою отримати апеляційний перегляд.
Корисно пам’ятати й про строки. Подавайте скаргу вчасно, а якщо пропустили – одразу додавайте клопотання про поновлення строку. Це знімає головну підставу для повернення документа і економить вам купу нервів.
І ще одне, коли вже мова про касацію. Перш ніж витрачати час на підготовку скарги, перевірте, чи підлягає ваше рішення такому оскарженню взагалі. Інакше фінал буде передбачуваним: закриття касаційного провадження, як у справі № 991/10365/24.
