Схожість торговельних марок – тема, яка викликає чи не найбільше спорів у сфері інтелектуальної власності. Уявіть: ви роками будуєте бізнес під власним брендом, аж раптом на ринку з’являється конкурент із позначенням, яке підозріло нагадує ваше. Чи завжди це порушення? І чи достатньо одного спільного слова, щоб через суд домогтися визнання свідоцтва недійсним? Саме з такою ситуацією розбирався Верховний Суд у справі № 910/6131/25, і його висновки варто знати кожному, хто реєструє або захищає торговельну марку.
Суть конфлікту: два підприємці проти гіганта
Фізична особа-підприємець Каменський А.А. разом із ФОП Вердієвим Р.А. володіють торговельною маркою за свідоцтвом, зареєстрованим ще у 2021 році для послуг 35 класу МКТП. Їхній бізнес – продаж зоотоварів, і для цього вони використовують комбіноване позначення: словесний елемент плюс графічне зображення.
У листопаді 2024 року ТОВ «Епіцентр К» отримало свідоцтво на власну торговельну марку – теж комбіновану, теж для 35 класу, і теж із тим самим словесним елементом. Різниця в тому, що до нього додали слово «зоотовари» і зовсім інше графічне оформлення. Позивачі вирішили, що цього недостатньо: на їхню думку, схожість торговельних марок була настільки очевидною, що споживачі неминуче плутали б ці позначення.
Позов подали одразу до двох відповідачів – самого ТОВ «Епіцентр К» та Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). Вимога: визнати свідоцтво недійсним повністю і зобов’язати офіс внести відповідні зміни до реєстру.
Що сказали суди першої та апеляційної інстанцій
Господарський суд міста Києва, а слідом за ним і Північний апеляційний господарський суд, у задоволенні позову відмовили. І ось чому.
По-перше, суди дослідили два експертні висновки – один на користь позивача, інший на користь відповідача. Переконливішим визнали висновок Київського науково-дослідного інституту судової експертизи. Експерти вказали, що словесний елемент, спільний для обох марок, має слабку розрізняльну здатність щодо зоотоварів. Інакше кажучи, це слово ще у 2021 році використовували десятки різних продавців, тож воно не асоціюється у свідомості покупця з якимось одним конкретним бізнесом.
По-друге, суди звернули увагу на графічні відмінності. У торговельної марки позивачів – кольорове зображення, яке домінує в композиції. У марки «Епіцентр К» – більший за розміром графічний елемент, що одразу впадає в око, плюс додаткове слово «зоотовари», яке надає позначенню чіткого смислового наповнення.
І по-третє, обсяг правової охорони виявився різним. Хоча обидві марки зареєстровані для 35 класу МКТП, перелік конкретних послуг у них не збігається. Позивачі мають широкий перелік – від бухгалтерського обліку до рекламування, тоді як відповідач звузив свою реєстрацію виключно до оптового та роздрібного продажу зоотоварів.
Позиція Верховного Суду: чому касацію відхилили
ФОП Каменський А.А. подав касаційну скаргу, посилаючись одразу на цілу низку постанов Верховного Суду в аналогічних, на його думку, справах. Головний аргумент: суди попередніх інстанцій надто захопилися пошуком графічних відмінностей, тоді як для пересічного споживача визначальну роль відіграє фонетична тотожність.
Колегія суддів Касаційного господарського суду проаналізувала всі доводи і дійшла протилежного висновку. Ось ключові моменти, на які варто звернути увагу.
Верховний Суд не переоцінює докази. Це, мабуть, найважливіше, що треба розуміти про касацію. Суд касаційної інстанції – це «суд права», а не «суд факту». Він перевіряє, чи правильно застосовано норми закону, а не те, чи справді одна торгова марка схожа на іншу. Тому всі спроби позивача переконати Верховний Суд у тому, що експертний висновок відповідача гірший за його власний, були приречені.
Схожість торговельних марок оцінюється за сукупністю ознак. Верховний Суд підтримав підхід, за якого недостатньо вихопити один спільний елемент. Дивитися треба на загальне враження: як виглядає позначення в цілому, чи є в ньому домінуючі графічні елементи, яке смислове навантаження несуть додаткові слова. Сам факт використання однакового словесного елемента ще не робить марки тотожними чи схожими до ступеня змішування.
Крім того, суд нагадав важливий принцип: для застосування статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» достатньо встановити саму можливість сплутування, а не доводити, що хтось уже реально помилився. Це корисне уточнення, хоча в цій конкретній справі воно позивачу не допомогло.
Процесуальних порушень не знайшли. Окремо позивач скаржився, що відповідач подав свій експертний висновок мало не в день засідання, та ще й за відсутності представника позивача. Але суд апеляційної інстанції з’ясував: про підготовку експертизи відповідач повідомив заздалегідь, копію висновку надіслав усім учасникам через «Електронний суд», а клопотання позивача про відкладення надійшло вже після завершення засідання. Тож принцип змагальності порушено не було.
Що це означає для власників брендів
Ця справа – гарна ілюстрація того, як працює Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на практиці. І ось кілька практичних висновків, які з неї можна винести.
Перше: сама лише схожість торговельних марок за звучанням не гарантує перемоги в суді. Якщо ваше позначення містить слово зі слабкою розрізняльною здатністю – тобто таке, яке широко використовується у вашій сфері – розраховувати на те, що суд захистить вас від конкурента з аналогічним словом, не варто.
Друге: комбінована торговельна марка – це не просто слово плюс картинка. Графічний елемент може стати вирішальним аргументом, якщо він справді оригінальний і домінує в композиції. Те саме стосується додаткових слів, які уточнюють сферу діяльності.
І третє: обсяг правової охорони визначається переліком товарів і послуг у реєстрі, а не тим, чим ви фактично займаєтесь. Позивачі та відповідач могли продавати одні й ті самі зоотовари через одні й ті самі канали, але для суду значення мало лише те, що написано у свідоцтвах. А написано там було різне.
Колегія суддів Верховного Суду залишила рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу – без задоволення. І хоча для конкретних підприємців це означало програш, для юридичної спільноти справа № 910/6131/25 стала ще одним цеглинком у фундаменті сталої судової практики щодо захисту прав на знаки для товарів і послуг.
