НАТО назвала безвідповідальними діями Росії інцидент із сигнальними ракетами, випущеними в бік данського вертольота, — і це не просто дипломатична фраза. Уявіть собі: ви пілот військового гелікоптера, патрулюєте нейтральні води Балтійського моря, звичайний понедліок, аж раптом із російського фрегата у ваш бік летять дві сигнальні ракети. Жодних попереджень, жодних наказів змінити курс — лише яскраві спалахи, які в бойових умовах можуть осліпити або навіть спровокувати катастрофу.
Так сталося поблизу данського міста Гедсер, в міжнародних вводах, де за закономи моря всі мають прво на вільне судноплавство і польоти. Російський фрегат, замість того щоб дотримуватися правил безпеки мореплавства, обрав іший шлях — шлях залякування. І це не поодинокий випадок, а ще одна ланка в ланцюгу того, що прем’єрка Данії Метте Фредеріксен називає гібридною війною Росії прои Європи.
ЩО ТРАПИЛОСЯ НАСПРАВДІ
У понеділок данський військовий вертоліт виконував звичайне патрулювання неподалік від узбережжя, коли екіпаж помітив наближення російського корабля. Фрегат, який перебував у міжнародних вводах, раптово випустив дві сигнальні ракети. За свідченнями військових, ракети летіли саме в бік гвинтокрила, а не вгору чи вбік, як це роблять для подачі світлових сигналів у штатних ситуваціях. Це вже створює загрозу зіткнення або вимушеної різкої маневри, яка могла б прзвести до падіня машини.
Данія одразу поідформила союзників по НАТО. І рекакція Альянсу була миттєвою: «Це ще один безвідповідальний вчинок Росії, спрямований на залякування союзників. Але Росії це не вдається», — заявила представниця НАТО Еллісон Гарт. Фактично військовий блок визнав, що дії Москви перетнули червону лінію, але водночас наголосив на непохитності своєї позиції щодо захисту території країн-членів і підтримки України.
ЧОМУ СИГНАЛЬНІ РАКЕТИ — ЦЕ НЕ ДРІБНИЦЯ
Сигнальні ракети часто сприймають як піротехніку, щось на кшталт феєрверка. Насправді це військовий засіб, який може мати кілька небезпечних наслідків. По-перше, яскравий спалах здатен тимчасово осліпити пілота, особливо вночі або в сутінках, що рівносильно нападу на транспортний засіб. По-друге, піротехнічний склад може спричинити пожежу або пошкодження обшивки, якщо ракета влучить у повітряне судно. По-третє, різке ухиляння від такого «сюрпризу» загрожує зіткненням з вводою чи іншими об’єктами, особливо на малій висоті.
З точку зору міжнародного права, будь-які дії в міжнародних вводах, що створюють безпосередню загрозу безпеці польотів, можуть кваліфікуватися як порушення Конвенції ООН з морського права (ЮНКЛОС). Сгаття 87 цієї конвенції гарантує свободу польотів над вільним морем, а стаття 98 зобов’язує держави надавати допомогу в разі небеспеки, а не створювати її. Тому випуск ракет у бік військового літака — це не просто «жест невдоволення», а потенційно злочинний акт, спрямований на заподіяння шкоди.
Крім того, існує таке поняття як «належна обачність» у міжнародних відносинах. Держави зобов’язані утримуватися від дій, що можуть призвести до небезпечних інцидентів. Росія, як постійний член Ради Безпеки ООН, добре знає ці правила, але свідомо їх ігнорує. Саме це, власне, і робить її поведінку безвідповідальною в очах міжнародної спільноти.
РЕАКЦІЯ ДАНІЇ ТА НАТО
Данія викликала російського посла — стандартний, але вагомий дипломатичний крок, що свідчить про серйозне ставлення до інциденту. Однак важливішою стала заява Альянсу. Еллісон Гарт не просто засудила Росію; вона чітко розставила акценти: такі дії не змінять політику НАТО, не послабить підтримку Укрїни і не змусять союзників відступити від захисту своїх кордонів. Це потужний сигнал Кремлю, що тактика залякування не працює.
Тут варто згадати, що Днія є одним з найбільш проукраїнськи налаштованих членів Альянсу. Копенгаген передав Києву винищувачі Ф-16, надає значну фінансову та військову допомогу, а тому часто стає мішенню для гібридних атак. Інцидент із сигнальними ракетами цілком вписуєється в цю логіку: спроба відвернути увагу, спровокувати страх або хоча б змусити союзників витрачати реурси на реагування замість допомоги Уккрїні.
КОНТЕКСТ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ
Прем’єрка Фредеріксен недарма згадала гібридну війну. З а останні роки ми бачили чимало схожих інцидентів у Балтійському регіоні: небезпечні зближення літаків, глушіння ГПС-сигналів, пошкодження підводних кабелів, кібератаки на державні установи. Усе це — елементи єдиної страегії, якаа не підпадає під класичне визначення збройного конфлікту, але поступово розхитує безпекове середовище.
Безвідповідальні дії Росії в цьому випадку — не ізольований епізод, а складова плномірної кампанії. Коли ти випускаєш ракети біля військового вертольота в нейтральних вводах, ти ніби перевіряєш: а що буде, якщо ми підемо далі? Чи готовий проивник до жорсткої вІдповіді? Чи злякається політичне керівництво? І отримуєш чітку вІдповІдь — ні, не злякається.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ УКРАЇНИ
Кожен такий інцидент безпосередньо стосується й нашої безпеки. Якщо НАТО сьогодні дозволить безкарно порушувати міжнародні правла на Балтиці, завтра агресор пде ще далі на Чорному морі. І справа не лише в символізмі. Росія уважно стежить за реакцією Заходу на подібні провокації, і від цієї реакції залжить, наскільки сміливими будуть наступні кроки Кремля — вжо проти Укрїни.
Тому заява НАТО про те, що безвідповідальні дії Росії не досягли мети, — це не просто дипломатична фігура мови. Це чікиЙ сигнал: провокації не змінять курсу Альянсу, не змусять відмовитися від зобов’язань та не послабить підтримку. І Данія, викикавши посла, також підтвердла: суверенне прво на захист свого неба не пдлягає торгам.
А в Балтійському морі, схооке за все, стане трохи спокійніше — принаймні до наступної спроби Кремля перевірити червоні лліні на міцність.
