Фактична перевірка може прийти до вас без попередження, і це справді лякає. У справі №280/1431/23 Верховний Суд пояснив, коли наказ про таку перевірку варто вважати законним, навіть якщо податківці не розписали у ньому кожну свою підозру. Розберімося, чому це рішення змінює правила гри для всіх, хто торгує пальним чи іншими підакцизними товарами.
Із чого все почалося
У березні 2023 року ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ» звернулося до суду, щоб скасувати наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області №244-п від 1 березня 2023 року. Цим наказом податкова призначила фактичну перевірку компанії, яка має ліцензію на оптову торгівлю пальним.
Компанія не пустила перевіряльників на поріг, тож перевірка так і не відбулася. Зате виник спір: чи законний сам наказ. Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік бізнесу і наказ скасували. Мовляв, у ньому самі лише посилання на норми Податкового кодексу України, а конкретних порушень компанії не видно.
Податкова з таким рішенням не погодилася і пішла до Верховного Суду. Той у травні 2024 року розставив крапки над «і», і результат виявився зовсім іншим.
Що взагалі таке фактична перевірка
Фактична перевірка, якщо пояснювати просто, це візит податківців за місцем вашої реальної діяльності. Вони дивляться не лише на папери, а й на те, що відбувається насправді: чи є ліцензії, як обліковується товар, чи правильно проводяться розрахунки.
Головна особливість у тому, що таку перевірку призначають без попередження. Тому для бізнесу так важливо розуміти, що саме має бути написано в наказі, аби цей візит узагалі вважався правомірним.
Дві підстави в одному підпункті
Тут криється ключовий нюанс справи. Підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України містить не одну, а дві самостійні підстави для призначення фактичної перевірки.
Перша – це наявність або отримання інформації про порушення вимог законодавства у сфері обігу пального, спирту, алкоголю, тютюнових виробів. Друга – саме здійснення податківцями функцій контролю у цій сфері. І ці підстави можуть застосовуватися як разом, так і окремо.
Нижчі суди фактично змішали ці дві речі. Вони вимагали, щоб у наказі обов’язково була розписана інформація про конкретне порушення компанії. Але це, як пояснив Верховний Суд, не завжди потрібно.
Що насправді вимагає закон
Стаття 81 Податкового кодексу України каже: наказ має містити підстави для перевірки. Але закон не вимагає детально розписувати, які саме факти і докази зібрали податківці. Достатньо, щоб компанія розуміла, чому до неї прийшли.
Верховний Суд сформулював чітке правило. Якщо підставою стала інформація про можливе порушення, у наказі поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 має бути згадка про цю інформацію або реквізити документа, який її містить. Якщо ж підставою стало виконання контрольних функцій, про це теж треба прямо написати.
Коротше кажучи, наказ має дати платнику податків загальне розуміння: чому прийшли і що саме перевірятимуть.
Чому наказ у цій справі встояв
У наказі №244-п було посилання не лише на підпункт 80.2.5, а й на доповідну записку начальника управління контролю за підакцизними товарами Зарецької Юлії від 27 лютого 2023 року №452-вн. Це й стало вирішальним.
У тій доповідній записці йшлося про лист ДПС України від 12 жовтня 2022 року, де вказано, що компанія має ліцензію на оптову торгівлю пальним, але, схоже, не має відповідних місць для такої торгівлі. Тобто була інформація про можливе порушення.
Верховний Суд визнав: посилання на доповідну записку з її номером і датою – це мінімально допустимий обсяг інформації. Його достатньо, щоб наказ вважався законним. А отже, скасовувати його підстав немає.
Висновок для бізнесу
Це рішення важливе передусім тим, що уніфікує судову практику. Раніше схожі справи вирішували по-різному: десь суди скасовували накази за брак деталей, десь – ні.
Тепер орієнтир зрозумілий. Наказ про фактичну перевірку за підпунктом 80.2.5 не обов’язково має містити перелік конкретних порушень і доказів. Достатньо, щоб у ньому було видно, яка з двох підстав спрацювала. І якщо податкова послалася на документ із його реквізитами, оскаржити такий наказ буде непросто.
Чесно кажучи, для бізнесу це сигнал: перед тим як не пускати перевірку, варто уважно подивитися на сам наказ. Бо формальний недолік на кшталт «немає розгорнутої підозри» ще не робить його протиправним. А от відмова в допуску без законних підстав може обернутися додатковими проблемами.
