Побачити в застосунку «Резерв+» статус про порушення правил військового обліку та позначку про розшук – це шок, з яким дедалі частіше стикаються військовозобов’язані. Але чи завжди дії територіального центру комплектування є законними? Давайте розберемо реальне судове рішення, яке дає чітку і досить несподівану відповідь.
Що сталося: неочікуваний «сюрприз» у Резерв+
Уявіть звичайну ситуацію. Людина заходить у застосунок «Резерв+», щоб оновити облікові дані, і раптом бачить: «Порушення правил військового обліку» та «Вас розшукує ТЦК». Жодних попереджень, жодних дзвінків, жодної повістки, врученої особисто в руки, – просто запис у системі.
Саме так сталося з позивачем у справі № 160/18698/26, яку 10 вересня 2026 року розглянув Дніпропетровський окружний адміністративний суд. Чоловік перебував на військовому обліку, останній раз з’являвся до ТЦК ще у серпні 2020 року. І от – раптовий статус порушника, ще й із розшуком. Причина, зазначена у військово-обліковому документі: не прибув за повісткою.
Що зробив ТЦК? Надіслав повістку № 7458570 рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Але є нюанс – лист повернувся з позначкою «відсутній адресат». І на підставі саме цього факту військкомат вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку. А 30 червня 2026 року направив до Національної поліції звернення №Е5584487 – про розшук і доставлення людини.
Чесно кажучи, ситуація виглядає моторошно: вас ніхто не бачив, повістку ви фізично не отримували, але ви вже «порушник» і вас «шукають».
Аргументи сторін: дві версії однієї історії
Позивач наполягав на простому, але важливому факті: повістка не була вручена йому належним чином. Рекомендований лист із позначкою «відсутній адресат» – це не доказ того, що людина ухиляється. Це лише свідчення, що вона фізично не перебувала за адресою в момент доставки. А причин могло бути безліч: відрядження, хвороба, зміна місця проживання.
ТЦК, зі свого боку, стояв на іншому. Посилався на пункт 41 Порядку №560 (Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації), де сказано: день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою вважається належним підтвердженням оповіщення. Крім того, військкомат наголошував: людина жодного разу не з’явилася до ТЦК з початку воєнного стану, не проходила медичний огляд, не уточнювала свої дані. І навіть після того, як побачила статус порушника в «Резерв+», – теж не прийшла.
Але є один критичний момент, на який звернув увагу позивач. За весь цей час ТЦК не склав жодного протоколу про адміністративне правопорушення. Жодної постанови про притягнення до відповідальності за статтями 210 чи 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто людину оголосили порушником без жодної адміністративної процедури. Просто – раз, і запис у реєстрі.
Що сказав суд: повістка не вручена – порушення не доведено
Дніпропетровський окружний адміністративний суд проаналізував усі обставини справи. Підхід був ретельним: суд витребував у відповідача відомості про підстави внесення даних до реєстру, інформацію про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та всі наявні докази.
Ключовий висновок суду: повістка не була належно отримана позивачем. Позначка «відсутній адресат» на поштовому відправленні не є беззаперечним доказом того, що особа знала про виклик і свідомо його проігнорувала.
Тут важливий контекст. Пункт 41 Порядку №560 справді передбачає, що день проставлення відмітки про відсутність особи може вважатися належним підтвердженням оповіщення. Але – лише за умови, що повістка надсилалася за адресою, яку особа повідомила ТЦК під час уточнення облікових даних. Якщо ж людина не уточнювала адресу, повістка надсилається за місцем реєстрації. І тут виникає закономірне питання: а чи справді позивач проживав за адресою реєстрації?
Суд визнав, що відповідач не надав переконливих доказів дотримання всієї процедури виклику. А головне – не було складено жодного протоколу про адміністративне правопорушення. Стаття 235 КУпАП дає ТЦК право розглядати справи про порушення правил військового обліку. Але це право має реалізовуватися через встановлену законом процедуру, а не через одноосібне рішення посадової особи.
Логіка суду проста й зрозуміла: немає належного вручення повістки – немає доведеного порушення. Немає протоколу – немає підстав для внесення компрометуючих даних до державного реєстру. Немає законних підстав для розшуку поліцією.
Окремо суд звернув увагу на оновлення термінології в «Резерв+». Міністерство оборони замінило статус «В розшуку» на формулювання «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції» із зазначенням причини «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Але – і це принципово – суть спору від косметичних змін не змінюється. Якщо повістка не вручена, дані про порушення мають бути виключені.
Яким було рішення
Суд частково задовольнив позов і ухвалив:
- визнати протиправними дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру даних про порушення правил військового обліку;
- зобов’язати ТЦК виключити ці дані з реєстру;
- визнати протиправним направлення звернень до Національної поліції про розшук і доставлення;
- зобов’язати ТЦК звернутися до поліції щодо скасування необхідності доставлення – за відсутності факту правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП.
Також суд стягнув з ТЦК на користь позивача судовий збір у розмірі 1863,68 грн, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Чому це рішення важливе для інших
Справа № 160/18698/26 – не поодинокий випадок. Вона фіксує принципову позицію: формальна відмітка пошти не замінює реального вручення повістки. І якщо ви опинилися в подібній ситуації – побачили в «Резерв+» запис про порушення правил військового обліку без попереднього особистого контакту з ТЦК, без протоколу, без жодної адміністративної процедури – знайте: це можна і потрібно оскаржувати.
Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» покладає на військовозобов’язаних обов’язок прибувати за викликом. Але він же вимагає від ТЦК дотримуватися процедури цього виклику. І коли процедуру порушено – суд стає на бік людини. Не тому, що можна ігнорувати повістки, а тому, що державний орган теж зобов’язаний діяти за правилами. Це і є принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України, – ніхто не може бути покараний без належної правової підстави.
