Що таке зміна обстановки і як вона працює на практиці? Верховний Суд у справі №161/1390/19 нещодавно поставив крапку в історії, яка наочно показує: іноді людина справді заслуговує на другий шанс. Причому не в абстрактному сенсі, а цілком конкретно – через застосування ст. 48 Кримінального кодексу України.
Давайте розберемося, про що взагалі йдеться.
Чому законодавець передбачив такий механізм
Кримінальний закон існує не лише для покарання. Є в ньому й запобіжна функція, і виховна. Інколи обставини складаються так, що карати людину вже просто немає сенсу – вона й без того змінилася, а її вчинок втратив ту гостроту, яку мав на момент скоєння. Саме для таких ситуацій і створили ст. 48 Кримінального кодексу України.
Звучить вона так: особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості (крім корупційних), можуть звільнити від кримінальної відповідальності. Але не просто так – потрібна вагома причина. І ця причина – зміна обстановки.
Тут важливий момент: стаття передбачає дві абсолютно самостійні підстави. Достатньо довести хоча б одну з них.
Перша підстава: саме діяння втратило суспільну небезпеку
Уявіть, що країна переходить від воєнного стану до мирного життя, або скасовується надзвичайний стан, чи змінюється економічна система. Це глобальні речі, які відбуваються незалежно від волі конкретної людини. І через них певні діяння, що раніше становили загрозу, просто перестають бути небезпечними для суспільства загалом.
Йдеться не про один конкретний злочин, а про всі подібні йому. Такі зміни часто передують рішенню законодавця декриміналізувати певні дії. І до того моменту, поки парламент офіційно не скасує відповідальність, суд може застосовувати ст. 48 Кримінального кодексу України у справах цієї категорії.
Чесно кажучи, на практіці ця підстава зустрічаєтся рідше. Значно частіше суди мають справу з другою.
Друга підстава: сама людина перестала бути небезпечною
Ось тут усе значно ближче до життя. Зміна обстановки може бути пов’язана не з глобальними процесами, а з особистими обставинами людини. Причому ці зміни мають бути настільки суттєвими, що ймовірність нового злочину стає мінімальною.
Що це може бути? Прізов на військову службу – раз. Переїзд в інше місто з повним розріванням звязків із крімінальним оточенням – два. Тяжка хвороба або нещасний віпадок, через якій людіна стала інвалідом – теж підстава.
Ключове слово тут – «позітівні зміни». Воні мають дієво впліваті на поведінку і з велікою долею ймовірності свідчити: ця людина більше не порушуватиме закон.
Кстаті, збереження суспільної небезпечності самого злочіну на момент розгляду справі не перешкоджає застосуванню ст. 48 Кримінального кодексу України. І це прінціпово важліво.
Як це працює в реальному жітті: історія зі справи №161/1390/19
Уявіть собі вісімнадцятірічного хлопця. У жовтні 2018 року він отрімує автівку «Ford Escort», достовірно знаючі, що нею незаконно заволодів іншій. Формально це злочін, передбаченій ст.198 КК – отрімання майна, здобутого злочіннім шляхом. Злочін середньої тяжкості.
Хлопець перевозіть автівку додому і зберігає її, доки машіну не вілучають поліцейські. Здавалося б, класічна сітуація для обвінувальнго віроку.
Але далі події розгортаються зовсім інакше.
Що ж сталося за ті місяці, поки справа дійшла до суду? По-перше, хлопець повернув траспортній засіб. По-друге, повністю добровільно відшкодував потерпілому і матеріальну, і моральну шкоду. По-третє, здобув освіту. По-четверте, за весь час – а це понад сім місяців на момент першого розгляду і більше двох років на момент апеляційного – жодного нового порушення. Ні крімінального, ні навіть адмінстратівного.
І ось що ще важдіво: потерпілій ОСОБА_7 особісто клопотав перед судом про звілнення хлопця від відповідальності. Жодніх претензій у нього не було.
Місцевий суд, розглянувші всі обставіни, ухвалів звільніті ОСОБА_6 від крімінальної відповідальності на підставі ст.48 КК – у звязку зі зміною обстановкі. Апеляційний суд із цім погодівся. Прокурор же подав касаційну скаргу, наполягаючи, що суді не пояснілі, у чому саме полягала ця зміна обстановкі.
Що сказав Верховній Суд
Касаційній крімінальній суд Верховного Суду детально проаналізував сітуацію. І дійшов вісновку: аппеляційній суд усе зробів правільно.
У чому ж полягала та сама зміна обстановки? Верховній Суд чітко вказав: хлопець на момент скоєння мав ліше 18 років. За час, що мінув, ві н отрімав освіту, має постійне місце прожівання, віключно позітівно характерізується, на обліках у псіхіатра та нарколога не перебуває, повністю відшкодував шкоду. Усе це в сукупності – ті самі позітівні зміни, які з велікою долею ймовірності свідчать: людіна не вчінятіме новіх злочінів.
Інакше кажучі, зміна обстановки тут – не якась абстракція, а цілком конкретні факті біографії.
Суд також звернув увагу на цікаву деталь: на першому судовому засіданні сам прокурор не заперечував проти застосування ст. 48 КК. І лише згодом, на етапі оскарження, його позиція змінилася. Це не головний, але показовий момент – навіть сторона обвинувачення спочатку бачила підстави для звільнення.
У результаті Верховний Суд залишив рішення апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення. Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.
Кілька слів наостанок – але не як висновок
Історія зі справи №161/1390/19 добре ілюструє, що кримінальне право – це не бездушний механізм. У нього є людське обличчя, якщо хочете. Зміна обстановки як підстава для звільнення від відповідальності працює не для всіх і не завжди. Але коли обставини справді змінилися докорінно, коли людина використала свій шанс і довела це ділами, а не словами – суд має повне право сказати: покарання вже не потрібне.
Головне, що варто запам’ятати: ст. 48 КК України застосовується лише до тих, хто вчинив злочин уперше, і лише щодо нетяжких діянь. Корупційні злочини сюди не потрапляють узагалі. А позитивні зміни мають бути реальними, відчутними й переконливими – не для галочки, а по суті.
І так, судова практика підтверджує: іноді найкраще покарання – це його відсутність.
