Вирок за зйомку об’єктів СБУ та ТЦК у Кропивницькому ухвалив Фортечний районний суд міста. Обвинувачений – уродженець села Посад-Покровське Херсонської області Олександр Лебедєв. За версією слідства, у березні 2026 року він через месенджер Telegram домовився з невідомою особою про фіксування військових об’єктів за грошову винагороду.
Звучить майже буденно. Людина з телефоном, кілька вулиць, кілька хвилин зйомки. Але за цим стоїть справа, яку розслідували, передали до суду й завершили обвинувальним рішенням. Тож варто розібратися, що саме сталося і де проходить межа між підробітком та злочином.
Що встановило слідство
Домовленість виникла в березні 2026 року. Незнайома людина написала в Telegram і запропонувала гроші за відео військових об’єктів у Кропивницькому.
Сімнадцятого березня Лебедєв зафільмував будівлі та припарковані автомобілі сектору господарського забезпечення Управління СБУ в Кіровоградській області. Того ж дня в кадр потрапив і місцевий ТЦК. Запис одразу надіслали замовнику.
Зверніть увагу на деталі. Знімали не краєвид і не пам’ятку архітектури. В об’єктив потрапили саме ті будівлі, про які йшлося в переписці, і зробили це в конкретний день. Така точність зазвичай і стає одним із ключових доказів у подібних справах.
Чому СБУ і ТЦК – не просто адреси
Будівля Управління СБУ належить до режимних об’єктів. Тут працюють люди, які займаються контррозвідкою, і сюди стікається інформація, не призначена для сторонніх очей.
ТЦК – це територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, простіше кажучи, колишній військкомат. Через нього проходять дані про мобілізаційні ресурси регіону, особовий склад, транспорт і плани. На перший погляд, звичайна адміністративна установа. Для того, хто готує удари, – цінне джерело.
Припарковані автомобілі теж не випадковість у кадрі. За ними видно, скільки людей працює на об’єкті, коли вони приїжджають і як змінюється режим роботи. Один вдалий ракурс біля входу розповідає більше, ніж може здатися.
За якими статтями це кваліфікують
Точна кваліфікація залежить від зібраних доказів. Хто був замовником, чи знав виконавець про його мету, чи отримав гроші. У таких історіях зазвичай згадують:
- стаття 114-2 КК України – несанкціоноване поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших військових формувань;
- стаття 111 КК України – державна зрада, якщо доведуть зв’язок з іноземною державою чи організацією;
- стаття 111-2 КК України – пособництво державі-агресору.
Кожна з них передбачає тривалі строки позбавлення волі. Історії в стилі «я просто гуляв із телефоном» тут не працюють, особливо коли в матеріалах справи є переписка й обіцянка винагороди.
Месенджер як інструмент вербування
Схема, яку описує слідство, доволі типова. Анонімний акаунт, обіцянка грошей, просте завдання на кілька годин. Людині здається, що вона не робить нічого протизаконного.
Проте за завданням стоїть ланцюжок: виконавець, посередник, замовник. І чим далі цим ланцюжком, тим складніше зрозуміти, куди насправді поїде відео. Кожен вирок за зйомку об’єктів СБУ та ТЦК починається саме з одного повідомлення в месенджері.
Ще один момент. Людина не завжди усвідомлює, що платять їй не за гарний кадр, а за конкретні дані. Це не звільняє від відповідальності. Питання, чи знав виконавець про мету замовника, суд вирішує окремо, і тут велику роль відіграє листування.
Чому справа слухалася саме в Кропивницькому
Фортечний районний суд Кропивницького – це суд за місцем вчинення злочину. Зйомка відбувалася на території саме цього району міста, тому справа потрапила туди.
Для читача тут є практична деталь. Не варто думати, що розгляд обов’язково відбуватиметься десь далеко від місця подій. Територіальна підсудність прив’язана до того, де все сталося.
Що робити, якщо вам запропонували таке
Правило просте: не відповідати й не погоджуватися. Навіть якщо завдання виглядає безневинно, а гроші обіцяють швидкі.
Якщо переписка вже почалася, збережіть її та зверніться до поліції або СБУ. Це не «стукацтво», а спосіб зупинитися до того, як ви зробите крок, за який доведеться відповідати перед судом.
І ще одне. Домовленість у месенджері виглядає як приватна справа двох людей, яких ніхто не бачить. Насправді вирок за зйомку об’єктів СБУ та ТЦК у Кропивницькому показує інше: кілька хвилин відео здатні перетворитися на кримінальне провадження, а потім на рішення суду, яке залишається в реєстрі судових рішень і в біографії назавжди.