Внесення даних про порушення військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів – не та дія, яку ТЦК може вчинити просто тому, що йому так захотілося. Для цього потрібні законні підстави. І рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/7791/26 від 25 вересня 2026 року чітко це підтверджує.
Уявіть: ви відкриваєте застосунок Резерв+, щоб перевірити свій військово-обліковий документ, і бачите там неприємний запис. «ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу». Або «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції». І це при тому, що жодного протоколу вам ніхто не вручав, до адміністративної відповідальності не притягував. Саме в такій ситуації опинився позивач – і суд став на його бік.
Що сталося: суть конфлікту
Чоловік перебував на військовому обліку. У серпні 2026 року він згенерував військово-обліковий документ через Резерв+ – і виявив там згадані вище записи. Як з’ясувалося, ТЦК ще 17 травня 2026 року звернувся до Нацполіції, щоб його доставили для складання протоколу. Причина – «не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».
Позивач спробував розібратися з ТЦК напряму. Звертався неодноразово, просив пояснити, на якій підставі до Реєстру внесли таку інформацію. Відповіді не отримав. Тоді пішов до суду.
Його вимоги були конкретними: визнати дії ТЦК протиправними та зобов’язати видалити з Реєстру записи про звернення до Нацполіції. І суд ці вимоги задовольнив повністю.
Чому ТЦК вважав свої дії правомірними
У відзиві на позов відповідач наполягав: все законно. Мовляв, він діяв у межах повноважень, а дані до системи вносяться в автоматичному режимі – тут немає жодного свавілля посадових осіб.
Але цей аргумент суд не переконав.
Чесно кажучи, автоматичний режим – це зручне пояснення. Та якщо розібратися, хто саме є органом ведення Реєстру, все стає на свої місця. Згідно із Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні та міські територіальні центри комплектування. Саме їхні посадові особи забезпечують актуалізацію бази даних. Тож посилання на «автоматику» – радше спроба уникнути відповідальності, ніж реальний стан речей.
Що каже закон про внесення даних до Реєстру
Тут важливий момент. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» чітко визначає, які саме відомості вносяться до Реєстру. Зокрема, пункт 20-1 частини першої статті 7 передбачає внесення даних про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП. Це порушення правил військового обліку та порушення законодавства про мобілізацію.
Зверніть увагу: йдеться саме про притягнення до відповідальності. Не про підозру, не про наміри, не про звернення до поліції. А про факт – складений протокол, винесена постанова.
У справі №620/7791/26 відповідач не надав жодного доказу того, що позивача притягували до адмінвідповідальності. Ні протоколу, ні постанови, ні будь-якого іншого документа. Саме це стало ключовим аргументом для суду.
Крім того, Порядок №1487, затверджений Кабінетом Міністрів України, передбачає, що Нацполіція за зверненням ТЦК здійснює адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП. Але сам факт звернення до поліції – це ще не доказ вчинення правопорушення. Це лише один із етапів процедури, яка має завершитися розглядом справи та винесенням постанови.
Як суд оцінив ситуацію
Суд проаналізував усе в комплексі. Встановив, що позивач перебуває на обліку як військовозобов’язаний. Підтвердив, що відповідач є органом ведення Реєстру. І найголовніше – констатував: внесення даних про порушення військового обліку без притягнення особи до адміністративної відповідальності суперечить закону.
Суд прямо вказав: дії посадових осіб ТЦК, які внесли до системи Оберіг відомості про порушення позивачем правил військового обліку, не мали під собою законних підстав. Жодного протоколу, жодної постанови – а запис у Реєстрі з’явився. І відображався він у застосунку Резерв+.
Керуючись статтею 19 Конституції України, яка вимагає від органів влади діяти лише на підставі та в межах закону, а також статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав дії відповідача протиправними.
Окремо суд розглянув питання дискреції – тобто свободи розсуду, яку мають органи влади. Дискреція можлива, коли є кілька законних варіантів дій. Але тут ситуація інша. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» чітко встановлює підстави для внесення даних – наявність постанови про адмінправопорушення. Немає постанови – немає підстав для запису. Жодної свободи розсуду тут не виникає. ТЦК зобов’язаний діяти виключно так, як передбачено законом.
Тому суд не просто визнав дії протиправними, а й зобов’язав відповідача виключити з Реєстру відповідні записи щодо позивача.
Що це означає для інших військовозобов’язаних
Це рішення – важливий сигнал. Воно чітко окреслює межі повноважень ТЦК під час роботи з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Внесення даних про порушення військового обліку – це не автоматична дія, яку можна вчинити «про всяк випадок». За кожним таким записом має стояти реальна постанова про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Це теж важлива деталь – вона показує, що звернення до суду в таких справах не є марною тратою часу та грошей.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації – побачили в Резерв+ записи, яких, на вашу думку, там бути не повинно, – не ігноруйте це. Спочатку зверніться до ТЦК із письмовою заявою. Якщо реакції немає або вона вас не влаштовує – йдіть до суду. Практика, як бачите, складається на користь військовозобов’язаних, коли ТЦК діє без належних правових підстав.
