Призов особи, виключеної з військового обліку: що вирішив суд у справі № 380/7404/26

Для зв'язку з адвокатом:

Призов особи, виключеної з військового обліку, за один день – саме така історія стала предметом розгляду у справі № 380/7404/26. Львівський окружний адміністративний суд 01 вересня 2026 року під головуванням судді Костецького Назара Володимировича задовольнив позов повністю. Скасовано обидва накази: і про мобілізацію, і про зарахування до списків особового складу військової частини.

Якщо стисло, чоловіка у 2023 році визнали непридатним до служби та виключили з військового обліку. У березні 2026-го його привезли до ТЦК поліцейські, того ж дня провели військово-лікарську комісію, визнали придатним і призвали. Суд вирішив, що такий сценарій не має нічого спільного із законом.

Із чого все почалося

Історія тягнеться ще з 2017 року. 23 жовтня 2017 року призовна комісія Броварського району Київської області зарахувала чоловіка в запас на підставі підпункту 1 пункту 1 статті 18 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Висновок медкомісії був невтішний: обмежено придатний за графою I, стаття 4-б і 30 Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Йдеться про наслідки перенесених гострих вірусних гепатитів із помірними порушеннями функцій печінки.

А потім настало 14 березня 2023 року. До військово-облікового документа внесли запис про виключення за графою II, статтями 26а і 31а того ж Розкладу хвороб – це захворювання органу зору з істотним порушенням зорової функції. У військовому квитку з’явився штамп про зняття з обліку та рукописний запис, скріплений підписом начальника ТЦК і гербовою печаткою.

Правова підстава – підпункт 3 пункту 6 статті 37 Закону № 2232-XII у редакції, чинній на той момент. Виключенню підлягають громадяни, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до служби саме з виключенням з військового обліку.

Один день у березні 2026 року

18 березня 2026 року чоловік повернувся в Україну. Майже одразу його затримав працівник поліції та доставив до ТЦК. У довідці про доставлення вказано час – 09:00, виконавець – працівник поліції з жетоном 0078885. Відомостей про порушення правил обліку в документі немає.

Далі все відбулося за один день:

  • видано направлення на ВЛК;
  • проведено повний медичний огляд;
  • оформлено довідку ВЛК від 18.03.2026 № 2026-0318-1722-1350-7 про придатність до служби, зокрема в десантно-штурмових військах, морській піхоті та підрозділах спеціального призначення;
  • начальник ТЦК видав наказ від 18.03.2026 № 1162 про призов і направлення до військової частини;
  • командир військової частини видав наказ від 18.03.2026 № 77 про зарахування до списків особового складу та призначення на посаду.

Окремо варто зупинитися на листі ТЦК від 01.05.2026 № 5711. У ньому відповідач сам визнав: станом на 18.03.2026 позивач не перебував на військовому обліку як військовозобов’язаний або резервіст. Взяття на облік оформили того ж дня, а підставою назвали «особисте бажання пройти переогляд ВЛК з метою призову на військову службу».

Тут важливий момент. Яке може бути особисте бажання, якщо людину привезли поліцейські? Ані заяви, ані іншого письмового підтвердження добровільного волевиявлення у матеріалах справи немає. Суд назвав це твердження голослівним і таким, що не підкріплене належними доказами.

Що казали відповідачі

ТЦК позов не визнав і вибудував доволі передбачувану лінію захисту. Мовляв, про запис у військовому квитку посадовці не знали, бо позивач квиток нікому не пред’являв. А сам лише факт долучення копії документа до позовної заяви не доводить, що його показували 18 березня.

Другий аргумент – підпис у картці обстеження та медичного огляду. За версією відповідача, чоловік мав можливість поскаржитися на стан здоров’я, надати медичні документи й був попереджений про відповідальність за неповну інформацію. Отже, ВЛК працювала без порушень.

Військова частина обрала зовсім іншу тактику. Її захист зводився до того, що командир не має повноважень перевіряти законність наказу ТЦК. Стройовий наказ – це не акт призову, не рішення про військовий облік і не висновок ВЛК. На момент оформлення наказ № 1162 був чинним, у судовому порядку не скасованим і породжував юридичні наслідки.

Додатково відповідач-2 посилався на статтю 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Підстави звільнення там вичерпні, і серед них немає такої, як «визнання призову протиправним». Тому, на думку військової частини, вимога про виключення зі списків обходить спеціальну процедуру звільнення.

Логіка суду: чому призов особи, виключеної з військового обліку, незаконний

Ключовою опорою для рішення став висновок Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24. У ньому розмежовано два поняття, які часто плутають:

  • зняття з військового обліку – із можливістю повторного взяття на облік;
  • виключення з військового обліку – без будь-якого механізму поновлення.

Логіка проста. Якщо людину виключили з обліку, вона вже не вважається військовозобов’язаною і не може нею стати в майбутньому. Отже, призвати таку людину можна було б лише після законної зміни її облікового статусу. А такої зміни не було, бо жодного механізму поновлення закон не передбачає.

Суд відкинув і аргумент про необізнаність ТЦК. Районні центри комплектування ведуть персонально-якісний облік, зокрема з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Це випливає зі статті 34 Закону № 2232-XII та статей 5 і 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Тобто перевірити статус особи було цілком реально.

Не залишився поза увагою і принцип належного урядування з рішення ЄСПЛ «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункти 70 і 71). Ризик помилки державного органу покладається на державу, а не на людину, якої ця помилка стосується.

Чому відповідає і військова частина

Суд окремо пояснив, чому не бере до уваги постанову Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23. У тій справі військовослужбовець оскаржував порушення під час проходження ВЛК, а не акт індивідуальної дії. Обставини різні, тому й висновки не можна переносити механічно.

Далі головна теза. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» справді не містить такої підстави для звільнення, як незаконна мобілізація. Але проходження служби є прямим наслідком наказу про призов. Тому ефективним способом захисту суд визнав скасування стройового наказу і зобов’язання виключити позивача зі списків особового складу.

Обґрунтування спирається на статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ: «Дорани проти Ірландії» (31.07.2003), «Салах Шейх проти Нідерландів», «Каіч та інші проти Хорватії» (17.07.2008). Ефективний засіб захисту – це не декларація на папері, а реальне поновлення порушеного права.

Що вирішив суд

Позов задоволено повністю. Призов особи, виключеної з військового обліку, визнано протиправним, і в резолютивній частині це виглядає так:

  • визнати протиправним і скасувати наказ начальника ТЦК від 18.03.2026 № 1162 у частині призову позивача та направлення до військової частини;
  • визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини від 18.03.2026 № 77 у частині зарахування до списків особового складу та призначення на посаду;
  • зобов’язати військову частину виключити позивача зі списків особового складу.

Питання про витрати на професійну правничу допомогу суд розгляне пізніше, після подання доказів за статтею 143 КАС України. Судовий збір не стягувався, адже позивач звільнений від сплати згідно з пунктом 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» і фактично його не сплачував.

Апеляційну скаргу можна подати протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Що з цього варто запам’ятати

Практична цінність рішення у справі № 380/7404/26 ось у чому. Виключення з військового обліку – не формальність і не застарілий запис у квитку, а юридичний стан, який не можна переграти однією позначкою в реєстрі. Якщо ТЦК посилається на «особисте бажання» людини, яку щойно привезла поліція, варто наполягати на письмових доказах такого бажання. Найімовірніше, їх просто не існує. А ще це нагадування державним органам: ризик їхніх помилок закон покладає саме на них.

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: