Заброньований працівник може взяти відпустку без збереження заробітної плати ще до того, як відпрацює перші шість місяців на підприємстві. Це доволі поширена ситуація, коли людина щойно влаштувалася на роботу, а їй уже потрібна пауза. І вона має на це законне право. Шестимісячний строк, який діє для щорічної відпустки повної тривалості в перший рік роботи, на відпустку за свій рахунок не поширюється.
Тобто чекати пів року, щоб попросити кілька вільних днів за власний кошт, не треба. Достатньо мати підставу, про яку йдеться у статті 26 Закону України «Про відпустки». Це можуть бути сімейні обставини чи інші поважні причини. Таку відпустку надають за згодою працівника і роботодавця, і її тривалість не може перевищувати 30 календарних днів на рік.
А як це працює на практиці?
Уявите: ви тільки оформилися на нове місце, а через тиждень дізнаєтеся, що треба терміново поїхати до родичів або зайнятися особистими справами. Ви звертаєтеся до роботодавця із заявою, пояснюєте причину. Якщо керівник не заперечує, відпустку оформляють навіть із першого дня трудових відносин.
Щоправда, роботодавець має право відмовити. Це не його обов’язок, а саме домовленість сторін. Але якщо причина поважна і в колективі нормальні стосунки, проблем зазвичай не виникає.
Воєнний стан змінює правила
Під час дії воєнного стану ситуація ще гнучкіша. Роботодавець за заявою працівника може надати відпустку без збереження зарплати без обмеження строком, передбаченим статтею 26 Закону «Про відпустки». Інакше кажучи, можна оформити таку відпустку хоч на весь період дії воєнного стану.
Наразі воєнний стан продовжено до 31 жовтня 2026 року. Тож теоретично заброньований працівник може піти у відпустку за свій рахунок на кілька місяців і навіть довше. І жодних шість місяців відпрацьовувати для цього не треба.
Але є нюанс, про який часто забувають
Для заброньованих працівників усе трохи складніше, ніж для решти. Тривала відпустка без збереження заробітної плати може вплинути на виконання підприємством зарплатного критерію. Цей критерій враховується під час підтвердження відповідності вимогам щодо критичності та бронювання.
Що це означає на практиці? Компанія, де працює заброньований співробітник, повинна підтримувати певний рівень заробітної плати. Якщо людина йде у тривалу відпустку без збереження зарплати, середній показник по підприємству може впасти. А це вже ризик для статусу критичності й можливості бронювати працівників надалі.
Тому перед тим, як підписувати заяву на тривалу відпустку, роботодавцю варто перевірити, чи не призведе це до порушення встановлених критеріїв бронювання. Інакше можна втратити значно більше, ніж просто дозволити працівникові відпочити.
Отже, заброньований працівник, який працює на підприємстві менш як шість місяців, має повне право звернутися із заявою про відпустку за свій рахунок. Відпрацьовувати шість місяців для цього не потрібно. Важливими залишаються підстава для відпустки, згода роботодавця та, у випадку заброньованого працівника, збереження підприємством відповідності критеріям бронювання. Бо від цього залежить не лише конкретна відпустка, а й подальша стабільність усього колективу.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков