Питання, чи потрібен РРО для інтернет-магазину при продажу товарів з післяплатою через Нову Пошту та NovaPay, довгий час залишалося без однозначної відповіді. Податкова наполягала на штрафах, підприємці обурювалися, а суди розходилися в думках. Крапку в цій історії поставив Верховний Суд 3 червня 2026 року у справі № 520/27700/25 – і рішення виявилося на боці бізнесу.
Що трапилося: ФОП, шини та 92 мільйони штрафу
Уявіть собі звичайного підприємця. Він торгує автомобільними шинами й дисками через інтернет. Покупець замовляє товар на сайті, продавець відправляє його Новою Поштою, а гроші отримує не одразу – лише після того, як клієнт забере посилку у відділенні й розрахується через платіжний сервіс NovaPay.
Звучить буденно, правда? Тисячі ФОПів працюють саме так.
Але у 2024 році ГУ ДПС у м. Києві провело перевірку цього підприємця за період з 2018 по 2023 рік. І висновки виявилися шокуючими. На думку податківців, отримуючи гроші від покупців через ТОВ «Пост Фінанс»/ТОВ «НоваПей», підприємець був зобов’язаний використовувати реєстратор розрахункових операцій. А раз не використовував – отримайте штраф.
Сума штрафу склала 92 394 451,94 грн. Дев’яносто два мільйони.
Саме стільки податкова нарахувала на підставі податкового повідомлення-рішення від 9 січня 2025 року, застосувавши санкції за пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Як працювала схема продажу – і чому це ключове
Давайте розберемося, як саме були влаштовані продажі. Це важливо, бо саме на цих деталях згодом вибудував свою позицію Верховний Суд.
Підприємець розміщував товари в інтернет-магазині. Покупець обирав потрібне, оформлював замовлення – без жодної передоплати. Жодної гривні вперед. Товар передавався до служби доставки ТОВ «Нова Пошта», яка везла його у відділення. Там покупець оглядав посилку і, якщо все влаштовувало, оплачував її через платіжний сервіс NovaPay.
Ключовий момент: гроші від покупця отримувала не безпосередньо ФОП, а фінансова установа – ТОВ «НоваПей». Вона мала ліцензію Національного банку України на переказ коштів. І вже потім, у безготівковій формі, ці кошти надходили на розрахунковий рахунок підприємця.
Тобто фізично ФОП не брав участі в жодній готівковій операції. Він навіть не знав напевне, чи забере покупець товар і чи заплатить за нього.
Позиція податкової: чому вони вимагали РРО для інтернет-магазину навіть за таких умов
Логіка контролюючого органу була такою. Є продавець, є покупець, між ними укладається договір купівлі-продажу. Той факт, що гроші проходять через фінансового посередника, не змінює суті: відбувається розрахункова операція. А раз так – будь ласка, застосовуйте РРО і видавайте фіскальний чек.
Податкова наголошувала: ТОВ «НоваПей» не є учасником операції купівлі-продажу, це лише платіжний сервіс. Його фіскальний чек стосується виключно послуги переказу коштів, а не самого факту продажу товару. Мовляв, обов’язок сформувати розрахунковий документ лежить саме на продавцеві, а не на платіжній установі.
Крім того, податківці посилалися на те, що слово «тощо» у визначенні поняття «розрахункова операція» в статті 2 згаданого закону охоплює будь-які способи отримання оплати – зокрема й через NovaPay. Мовляв, законодавець спеціально залишив це слово, щоб охопити всі майбутні платіжні інструменти.
Що сказали суди
Перша інстанція – Харківський окружний адміністративний суд – стала на бік підприємця. Апеляція підтримала це рішення. І 3 червня 2026 року Верховний Суд остаточно поставив крапку: касаційну скаргу податкової залишено без задоволення.
Чому? Аргументи суду варто знати кожному, хто роздумує над питанням, чи потрібен РРО для інтернет-магазину з післяплатою.
По-перше, операції підприємця не підпадають під визначення «розрахункової операції» зі статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Він не приймав від покупців готівку, платіжні картки, чеки чи жетони за місцем реалізації товару. Усі гроші надходили в безготівковій формі від фінансової установи на його рахунок.
По-друге, суд звернув увагу на специфіку післяплати без передоплати. Коли підприємець передає товар службі доставки, він не знає, чи відбудеться продаж узагалі. Покупець може передумати, не забрати посилку, відмовитися від товару. У момент відправки господарська операція ще не завершена, і продавець не може контролювати ні момент оплати, ні сам факт її здійснення.
По-третє, Верховний Суд послався на принцип «in dubio pro tributario» – презумпцію правомірності рішень платника податку. Іншими словами, якщо законодавство містить прогалини й допускає неоднозначне тлумачення, сумніви мають трактуватися на користь підприємця, а не держави.
Суд також зазначив: якщо законодавець вважає, що отримання коштів через фінансових посередників типу NovaPay є розрахунковою операцією – він має чітко це прописати. Ховатися за словом «тощо» у визначенні – не найкращий спосіб законотворчості. Особливо коли йдеться про мільйонні штрафи для малого бізнесу.
Чому це рішення важливе саме для вас
Колегія суддів підкреслила: висновки у цій справі ґрунтуються на конкретних обставинах – повна післяплата, доставка Новою Поштою, оплата через NovaPay із зарахуванням коштів безпосередньо на рахунок продавця. Це не універсальна індульгенція для всіх випадків інтернет-торгівлі.
Але сам факт, що Верховний Суд визнав безпідставним штраф у понад 92 мільйони гривень – показовий. Він свідчить: суди готові розбиратися в деталях, а не формально застосовувати санкції.
До речі, суд першої інстанції звернув увагу на ще один момент. Навіть якби порушення й було, штраф мав би розраховуватися не за ставкою 100% від суми продажу, а за зниженими ставками згідно з пунктами 11 та 12 розділу II Прикінцевих положень профільного закону – 10% для 2020 року та 10% для 2021 року. А це вже не 92 мільйони, а приблизно 9 мільйонів. Втім, це зауваження мало факультативний характер, оскільки суд не визнав самого факту порушення.
Ще один важливий нюанс, про який варто пам’ятати: підприємець у цій справі все одно використовував ПРРО – з жовтня 2023 року. Тобто він не був принциповим противником фіскалізації. Питання стояло лише щодо операцій, де гроші проходили через NovaPay.
Крім того, усі доходи підприємця були повністю прозорими, облікованими та оподаткованими. Жодних прихованих операцій перевірка не виявила. А це, погодьтеся, зовсім інша картина, ніж коли йдеться про навмисне ухилення від фіскалізації.
Верховний Суд також відхилив посилання податкової на попередню практику – зокрема на постанову від 16 квітня 2021 року у справі № 520/7835/19. Там ситуація була принципово іншою: покупець здійснював передоплату банківською карткою через платіжні сервіси одразу при замовленні. А тут – повна післяплата, і це змінює все.
Тож якщо ви продаєте товари через інтернет-магазин з післяплатою через служби доставки й отримуєте кошти на рахунок від фінансових установ – це рішення Верховного Суду варто взяти на замітку. Воно не гарантує, що податкова не спробує знову, але дає серйозний аргумент для захисту.
