Коли йдеться про етанол як складник бензину, багато виробників щиро вважають, що мають справу зі звичайною хімічною продукцією – не підакцизною, без ліцензій, без додаткових податків. Саме так міркував і Узинський цукровий комбінат, поки не отримав штрафів на 136 мільйонів гривень. Історія, яка дійшла до Верховного Суду (справа №320/2387/23), змушує по-новому подивитися на те, де проходить межа між звичайною хімією та підакцизним спиртом.
У серпні 2022 року податківці прийшли з фактичною перевіркою на ТДВ «Узинський цукровий комбінат». Приводом став наказ ГУ ДПС у Київській області, а цікавило контролюючий орган те, як на підприємстві виробляють, зберігають і продають спирт. За результатами перевірки склали акт, у якому зафіксували одразу кілька серйозних порушень.
По-перше, комбінат до серпня 2020 року взагалі не стояв на обліку як платник акцизного податку з реалізації спирту етилового. По-друге, виробництво спирту етилового денатурованого здійснювалося без ліцензії на це виробництво. По-третє, оптова торгівля цим самим спиртом теж велася без жодної ліцензії. І на додачу – під час перевірки не надали документи, які вимагали посадовці.
На підставі акта перевірки податкова виписала чотири податкових повідомлення-рішення. І суми там вражають. Два штрафи по 54 662 029,12 грн кожен – за виробництво без ліцензії та за оптову торгівлю без ліцензії. Ще 27 331 014,56 грн – за те, що не зареєструвалися платником акцизного податку. І відносно скромні 1020 грн за ненадання документів. Комбінат оскаржив ці рішення до ДПС України, але там скаргу залишили без задоволення. Довелося йти до суду.
Позиція комбінату будувалася на простому, здавалося б, аргументі: ми виробляємо не спирт, а «етанол як складник бензину». Це зовсім інший продукт, і він не входить до переліку підакцизних товарів зі статті 215 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010.
Чесно кажучи, логіка в цьому була. Якщо подивитися на товарну позицію 3824 за УКТ ЗЕД – «Готові сполучні суміші… хімічна продукція» – то етанол як складник бензину справді можна спробувати туди віднести. А отже, жодних акцизів, жодних ліцензій на спирт. Принаймні так це бачив позивач.
І знаєте що? Суди першої та апеляційної інстанцій із цим погодилися. Київський окружний адмінсуд у липні 2025 року позов задовольнив частково – скасував три з чотирьох податкових повідомлень-рішень. Шостий апеляційний суд пішов ще далі й у жовтні 2025 року скасував і четверте.
Суди виходили з того, що податкова не довела факту виготовлення саме підакцизних товарів. Натомість комбінат, на думку суддів, переконливо показав: він виготовляв і продавав саме «етанол як складник бензину», а це – непідакцизний товар. Крім того, суди зауважили, що контролюючий орган не провів перевірку належним чином, а висновки базував на відомостях з баз даних, а не на дослідженні реальних документів.
Але ГУ ДПС у Київській області не здалося й подало касаційну скаргу. І ось тут починається найцікавіше.
Верховний Суд подивився на справу зовсім інакше. Почав із того, що нагадав: усі процедурні питання – чи правильно провели перевірку, чи не порушили порядок – уже були вирішені в іншій справі, №320/319/23. Там Верховний Суд ще у листопаді 2024 року чітко сказав: перевірку провели законно, процедурних порушень немає. А те, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, повторно не доводиться – частина четверта статті 78 КАС України. Суди першої та апеляційної інстанцій просто проігнорували цей факт.
А тепер – ключовий момент. Що ж таке цей етанол як складник бензину з точки зору податкового законодавства?
Верховний Суд розібрав класифікацію буквально по поличках. Є товарна позиція 2207 за УКТ ЗЕД – «Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об.% або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти… денатуровані, будь-якої концентрації». І є позиція 3824 – «Готові сполучні суміші… хімічна продукція та препарати… в інших товарних позиціях не зазначені».
Ключове правило з Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД: якщо товар можна віднести до двох позицій, перевагу віддають тій, де він описаний конкретніше. Позиція 2207 описує спирт із зазначенням концентрації, складу, способу одержання. Позиція 3824 дає лише загальний опис – «хімічна продукція». Вибір очевидний.
Більше того, Судова палата Касаційного адмінсуду ще у справі №816/2897/15 сформулювала критерій: визначальною ознакою для позиції 2207 є концентрація спирту 80 об.% або більше. Якщо у продукті є така концентрація – це позиція 2207, крапка.
Тут важливий момент: суди нижчих інстанцій спробували опертися на висновок експерта з іншої справи (№320/3824/20). Мовляв, комплексна фізико-хімічна та товарознавча експертиза підтвердила, що продукт не є підакцизним. Але Верховний Суд нагадав: питання класифікації товару за УКТ ЗЕД – це питання права, а не факту. Експерт не може підміняти собою суд. Якого коду відповідає товар – вирішує суддя, а не хімік. До речі, частина друга статті 101 КАС України прямо забороняє ставити перед експертом питання права.
А якщо етанол як складник бензину – це товарна позиція 2207, то далі все стає на свої місця. Це підакцизний товар згідно з підпунктом 215.3.1 Податкового кодексу України. Виробник такого товару зобов’язаний зареєструватися платником акцизного податку. А для виробництва й оптової торгівлі спиртом етиловим потрібні ліцензії – це вимоги статей 2 і 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон №481/95-ВР).
Колегія суддів Верховного Суду дійшла однозначного висновку: суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права. Так, фактичні обставини вони встановили повно, а от тлумачення закону виявилося хибним. А це – класична підстава для скасування рішення, передбачена статтею 351 КАС України.
9 червня 2026 року Верховний Суд ухвалив: касаційну скаргу податкової задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, у задоволенні позову Узинського цукрового комбінату відмовити повністю.
Штрафи на загальну суму понад 136 мільйонів гривень залишилися в силі.
Кейс показовий для всіх, хто працює зі спиртовмісною продукцією і сподівається, що «складник бензину» звучить достатньо безневинно, щоб уникнути акцизного регулювання. Для податкової і для Верховного Суду важливий не маркетинговий опис продукту, а його реальний хімічний склад і концентрація спирту. Якщо у вас 80 об.% і більше – ласкаво просимо до товарної позиції 2207 з усіма ліцензіями, акцизами та реєстрацією платника податку. І жодні посилання на ДСТУ чи технологічні регламенти цього не змінять.