Виключення з військового обліку – це не просто запис у військовому квитку. Це юридичний факт, після якого людина остаточно втрачає статус військовозобов’язаного. І жоден територіальний центр комплектування не має права повертати таку людину до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів заднім числом. Цей принцип ще раз підтвердив Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 300/3997/25.
Історія почалася давно. Чоловік, у матеріалах справи він позначений як ОСОБА_1, отримав військовий квиток ще у 1985 році у званні молодшого сержанта. Минуло багато років, і в січні 2012 року йому виповнилося 45. Саме тоді його виключили з військового обліку.
Причина на той час була абсолютно законною. Для сержантського і старшинського складу граничний вік перебування у запасі другого розряду становив 45 років. Тобто людина завершила своє перебування в запасі й більше не вважалася військовозобов’язаною. У військовому квитку з’явилася відмітка про виключення, і на цьому питання закрилося.
До речі, запас військовозобов’язаних поділяється на розряди залежно від віку. Для рядового, сержантського і старшинського складу перший розряд тривав до 35 років. Другий розряд для рядових завершувався у 40 років, а для сержантів і старшин – у 45. Після цієї межі людина вже не вважалася військовозобов’язаною.
Минуло понад десять років. Чоловік встановив на телефон застосунок Резерв+ і здивувався: система показувала його як військовозобов’язаного, що перебуває на обліку. У квітні 2025 року він звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і попросив внести до реєстру відомості про виключення ще з 2012 року. Реакції не було, дані не оновили.
Тоді чоловік подав адміністративний позов. Івано-Франківський окружний адміністративний суд позов задовольнив. Але ТЦК із таким рішенням не погодився і подав апеляційну скаргу. Його аргументи варто розглянути окремо, бо вони добре показують, як зазвичай мислять у таких спорах.
Перший аргумент звучав так: Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів створили лише у 2017 році. Тож у 2012 році відомості про виключення фізично не могли туди внести. Другий аргумент: у 2014 році Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” змінили. Граничний вік перебування у запасі другого розряду підняли з 45 до 60 років. Отже, вважав ТЦК, чоловік тепер знову військовозобов’язаний, бо 60 років він ще не досяг.
На перший погляд, логіка струнка. Але апеляційний суд розібрав її на кілька простих кроків.
По-перше, у 2012 році діяв пункт 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Він прямо передбачав виключення з обліку громадян, які досягли граничного віку перебування у запасі. Чоловіка виключили законно, і цей факт нікуди не подівся.
По-друге, існує стаття 58 Конституції України. Вона встановлює просте правило: закони не мають зворотної дії в часі. Зміни 2014 року не можуть поширюватися на правовідносини, які завершилися ще у 2012 році. Конституційний Суд України неодноразово пояснював, що це гарантія стабільності відносин між державою і громадянином. Людина має бути впевнена, що її становище не погіршать новим законом заднім числом.
По-третє, і це головне. Суд нагадав про різницю між зняттям з військового обліку та виключенням з військового обліку. Це не синоніми. Коли людину знімають з обліку, вона просто змінює місце чи підстави обліку, але статус військовозобов’язаного зберігає. А от виключення з військового обліку означає остаточну втрату цього статусу. Верховний Суд зафіксував цю позицію у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24.
Що це означає на практиці? Чинне законодавство не передбачає повторного зарахування на військовий облік людей, яких уже законно виключили. ТЦК не може сказати “а тепер він знову військовозобов’язаний” тільки тому, що змінилася вікова планка.
Щодо першого аргументу про 2017 рік, то тут усе просто. Ніхто не вимагає від ТЦК мандрувати в часі. Відомості мали внести тоді, коли реєстр запрацював, або щонайменше тоді, коли людина звернулася із заявою у 2025 році. Наявність чи відсутність технічної можливості в минулому не звільняє від обов’язку виправити дані зараз.
Окремо суд звернув увагу на обов’язок органів влади вести реєстр достовірно. Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” покладає ведення та актуалізацію бази даних саме на районні й міські ТЦК. Якщо у військовому квитку стоїть відмітка про виключення, а Резерв+ показує людину військовозобов’язаною, це розбіжність, яку уповноважений орган зобов’язаний виправити.
До речі, для такої ситуації існує зручний інструмент. Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, дозволяє звернутися до ТЦК за місцем обліку, якщо паперовий документ розходиться з даними реєстру. Зробити це можна особисто або через електронний кабінет. Зміни мають внести протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Якщо ви побачили в Резерв+ або в електронному військово-обліковому документі дані, які не відповідають вашому військовому квитку, не чекайте. Зберіть документи, що підтверджують виключення або зняття з обліку, і зверніться до ТЦК за місцем перебування на обліку. Заяву можна подати письмово або через електронний кабінет. Якщо протягом п’яти робочих днів нічого не зміниться, фіксуйте бездіяльність і звертайтеся до адміністративного суду.
У нашій історії цього не зробили. Суд визнав, що людина підлягала виключенню з обліку ще у 2012 році. Отже, ТЦК зобов’язаний внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідні відомості про це. Апеляційну скаргу залишили без задоволення, а рішення першої інстанції залишили без змін.
Справа № 300/3997/25 стала ще одним нагадуванням: юридичні факти, які вже відбулися, не зникають через нову редакцію закону. І жоден державний орган не має права довільно переписувати минуле людини.
