Обстріл Одеси, який стався сьогодні вдень, призвів до пошкодження футбольного стадіону «Чорноморець» у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. Осколкові поранення отримала жінка. Російська армія вчергове атакувала цивільний об’єкт – а це вже воєнний злочин, за який доведеться відповідати. Давайте розберемо, які правові наслідки має сьогоднішня атака, чи можна отримати відшкодування за зруйнований стадіон і що робити постраждалій одеситці.
Щойно снаряди чи уламки б’ють по житловому кварталу або стадіону, міжнародне право вмикає чіткі правила. Найперше треба згадати принцип розрізнення: воювати можна лише проти військових цілей, а цивільне населення та цивільні об’єкти захищені від нападів. Це прописано у Додатковому протоколі I до Женевських конвенцій, який зобов’язує всі сторони конфлікту спрямовувати удари виключно на законні військові цілі. Стадіон «Чорноморець» – типовий цивільний об’єкт. Він не використовувався для оборони, там не було військової техніки, отже, атака є прямим порушенням.
Якщо копнути глибше, то такі дії підпадають під визначення воєнного злочину за статтею 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Йдеться про «умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти». І отут важливий нюанс: для кваліфікації не потрібно доводити, що командир знав, куди саме летять «Бандеролі». Достатньо того, що за характером озброєння не можна було гарантувати точне влучання у військову ціль, а об’єкт вочевидь цивільний.
Крім міжнародної, існує ще й внутрішня, національна складова відповідальності. Кожен подібний обстріл стає підставою для відкриття кримінального провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни. Слідчі Національної поліції та СБУ обов’язково документують пошкодження, опитують свідків, призначають експертизи. І це не формальність: такі справи стануть частиною доказової бази для майбутніх міжнародних трибуналів або національних судів, які розглядатимуть воєнні злочини.
Постраждала жінка має право не лише на співчуття, а й на конкретну грошову компенсацію. Перший крок – зафіксувати тілесні ушкодження в медичному закладі. Потім звернутися до поліції і написати заяву про вчинення кримінального правопорушення. Після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань потерпіла набуває офіційного статусу. Із цим статусом далі можна подати заявку до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України. Реєстр запрацював у 2023 році, його адмініструє Гаазька конференція з міжнародного приватного права. Зараз він накопичує інформацію, а в майбутньому стане основою для виплат – чи то з заморожених російських активів, чи через механізм репарацій.
А що з пошкодженим стадіоном? Він перебуває у комунальній власності Одеси, тож юридично його представляє міська рада. Комунальне підприємство «Одесафутбол» або інший балансоутримувач зобов’язаний провести оцінку збитків, залучити експертів і також подати заяву до згаданого Реєстру. Звучить як бюрократія, але без цього неможливо отримати відшкодування в майбутньому. Аналогічний шлях проходять усі міста, чия цивільна інфраструктура постраждала від обстрілів: фіксація, експертиза, заява до міжнародного реєстру.
Ви, напевно, запитаєте: а чи реально отримати ці гроші, коли країна-агресор відмовляється визнавати свою провину? Так, шанси є. Україна разом із партнерами вже створила Міжнародний компенсаційний механізм, який передбачає використання суверенних активів рф, заморожених у західних юрисдикціях. Сполучені Штати, Канада та інші країни ухвалили закони, що дозволяють передавати ці кошти на відновлення України. Крім того, історія знає прецеденти, коли примусові репарації стягували навіть через десятиліття після конфлікту. Тож завдання сьогодні – не зневіритись, а ретельно документувати все, що сталося.
Якщо повернутися до конкретного випадку, обстріл Одеси, який зачепив стадіон, – ще одне нагадування: жоден цивільний об’єкт не застрахований від атак, але й жодне таке порушення не залишиться без правової реакції. Війна змінила життя кожного одесита, і хоча юридичні процедури здаються повільними, саме вони відділяють хаос від правосуддя.
Для тих, хто опинився у подібній ситуації, алгоритм дій завжди однаковий. Якщо ви постраждали від обстрілу – фізично чи майново – не зволікайте: викликайте поліцію, чекайте слідчо-оперативну групу, фотографуйте руйнування. Зберігайте чеки на лікування, квитанції на тимчасове житло, будь-які документи про витрати. Саме ці докази стануть основою для вашої заяви до Реєстру збитків. Отримати компенсацію в умовах триваючої війни складно, але попередній досвід, зокрема виплати через «єВідновлення» за пошкоджене житло, доводить: держава шукає шляхи допомогти.
Коли ми говоримо про воєнні злочини, часто уявляємо щось далеке й абстрактне. Але насправді кожна ракета, яка влучає в цивільний квартал чи стадіон, – це конкретний злочин, за який рано чи пізно буде винесено вирок. І хоча сьогоднішній обстріл Одеси додав болю та руйнувань, правові інструменти вже працюють, щоби в майбутньому відновити справедливість. Держава, міжнародні інституції та самі постраждалі можуть зробити свій внесок у цей процес, просто не пропускаючи ключовий момент – момент фіксації. Без доказів немає справи. Тож якщо ваше життя чи майно зачепив обстріл, не відкладайте – дійте, поки сліди гарячі. Саме так маленька історія однієї одеситки або стадіону стає частиною великої архітектури майбутнього міжнародного правосуддя.
