Скасування рішення ВЛК – тема, яка сьогодні хвилює тисячі військовозобов’язаних. Уявіть: ви маєте на руках медичні документи, що підтверджують серйозний діагноз, але військово-лікарська комісія за лічені хвилини визнає вас придатним до служби. Знайома ситуація? Саме так сталося з позивачем у справі № 600/667/25-а, яку розглянув Чернівецький окружний адміністративний суд. І рішення цього суду – чудовий приклад того, як процедурні помилки ВЛК можуть зіграти на користь людини.
Давайте розберемо цю історію детально, без зайвої юридичної мішури.
Передісторія: двічі непридатний, але раптом – придатний
Отже, чоловік (у рішенні він фігурує як ОСОБА_1) мав досить переконливу медичну історію. Ще у 1996 році військово-лікарська комісія визнала його непридатним до військової служби. Діагноз проходив за статтею 42в графи І Розкладу хвороб – тоді ще діяв Наказ №2 від 1994 року. У 1999-му – знову непридатний, і знову за тією ж статтею.
Крім того, у 2014 році обстеження підтвердило у чоловіка варикозне розширення поверхневих вен лівої нижньої кінцівки. Хірург клінічної лікарні №15 міста Києва тоді ж рекомендував госпіталізацію для оперативного лікування – за життєвими показаннями. Тобто ситуація зі здоров’ям була далеко не ідеальною.
І ось 24 грудня 2024 року чоловіка, за його словами, примусово доставляють до ТЦК та СП. Там ВЛК видає довідку №1267, де чорним по білому написано: придатний до військової служби. Жодних обстежень, жодного заглиблення в історію хвороби – просто готова постанова.
Позивач стверджував, що особисто медогляд не проходив, а рішення про придатність ухвалили без його присутності. Погодьтеся, звучить як мінімум дивно.
Що казав відповідач і чому суд не погодився
Територіальний центр комплектування наполягав на двох речах. По-перше, що позивач не використав досудовий порядок оскарження – мовляв, спершу треба було звернутися до ВЛК вищого рівня або до Центральної ВЛК. По-друге, що жодних доказів порушення процедури медогляду немає.
Але тут криється важливий момент. Суд чітко розмежував дві речі: оцінку медичного діагнозу і перевірку процедури. Оцінювати, чи справді варикозна хвороба позивача підпадає під ту чи іншу статтю Розкладу хвороб – це не справа адмінсуду. Верховний Суд неодноразово на цьому наголошував: суди не є спеціалізованими медичними установами.
А от перевірити, чи дотрималася комісія порядку проведення огляду – це якраз те, що суд робити може і повинен. І тут почалося найцікавіше.
Чого не вистачало в матеріалах справи
Суд звернув увагу на просту, але вбивчу для відповідача деталь. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затверджене Наказом Міністра оборони №402 від 14.08.2008) вимагає оформлення картки обстеження та медичного огляду за формою, наведеною у додатку 13. Це не якась формальність – це документ, де фіксуються результати огляду кожним лікарем-спеціалістом.
Так от, відповідач цю картку суду не надав. Взагалі.
Але й це ще не все. Пункт 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 чітко перелічує обов’язкові дослідження перед медоглядом: загальний аналіз крові, сечі, серологічні аналізи на ВІЛ, гепатити B і C, реакція RW, група крові та резус, рентген органів грудної клітки, ЕКГ. Для осіб старше 40 років – ще й вимірювання внутрішньоочного тиску та аналіз крові на цукор.
Жодних результатів цих досліджень у матеріалах справи теж не виявилося. Суд прямо зазначив: відповідач не довів, що позивач узагалі проходив медичний огляд лікарів із направленням на здачу аналізів.
Коли комісія ухвалює рішення про придатність до служби без цих обов’язкових даних – це вже не медичний висновок, а радше припущення. І саме ця обставина стала фатальною для довідки №1267.
Як суд вирішив спір
Рішенням від 18 червня 2026 року Чернівецький окружний адмінсуд позов задовольнив повністю. Постанову ВЛК, оформлену у вигляді довідки №1267 від 24 грудня 2024 року, визнано протиправною та скасовано. Крім того, суд зобов’язав ТЦК та СП провести повторний медичний огляд – цього разу за особистої участі позивача.
Стягнуто також судовий збір у розмірі 1211,20 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Ключовий урок цієї справи: скасування рішення ВЛК цілком реальне, якщо комісія підійшла до медогляду формально. Тут не знадобилося доводити наявність хвороби чи сперечатися про діагнози. Суд просто подивився на процедуру – і побачив суцільну дірку там, де мали бути конкретні документи.
Цікаво, що суд навіть трохи переформулював резолютивну частину порівняно з позовними вимогами – але виключно для логічності й зрозумілості рішення, не змінюючи його суті.
Окремо варто зазначити: суд не брав на себе функцію медичного органу і не визначав ступінь придатності позивача. Він лише зобов’язав провести огляд як слід – з дотриманням усіх вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Для тих, хто опинився в подібній ситуації, ця справа – не просто прецедент, а практична інструкція. Якщо ви вважаєте, що ВЛК поставилася до вашого здоров’я легковажно, – звертайте увагу на документи. Точніше, на їх відсутність. Картка обстеження, результати аналізів, висновки профільних спеціалістів – усе це не просто «папірці», а ваш захист у разі судового оскарження.
