Уявіть: ви берете участь у тендері, тендер скасовують, бо всі пропозиції відхилили. Здавалося б – ні переможця, ні договору, ні проблем. Але Антимонопольний комітет виписує вашій компанії штраф у понад 16 мільйонів гривень за спотворення результатів торгів. Саме про це – свіжа постанова Верховного Суду у справі №910/3374/24 від 14 серпня 2025 року. Давайте розберемося, що сталося і які висновки варто взяти на озброєння.
Суть конфлікту
ТОВ «УТБ-Інжиніринг» потрапило під приціл Антимонопольного комітету України за підсумками двох закупівель. У першому тендері (назвемо його торги-1) компанія та ще один учасник подали пропозиції, але замовник відхилив усі – тендер визнали таким, що не відбувся. У другому (торги-2) переможцем став інший учасник, з яким і уклали договір.
Проте АМК побачив у поведінці обох компаній ознаки антиконкурентних узгоджених дій. Рішенням від 21 грудня 2023 року №363-р Комітет визнав порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», і наклав на Товариство штрафи: 16 228 316 грн за торги-1 та 6 760 283 грн за торги-2.
ТОВ «УТБ-Інжиніринг» оскаржило це рішення в суді. Спершу – безуспішно в Господарському суді міста Києва, потім – так само невдало в Північному апеляційному господарському суді. Далі була касація, і ось тут Верховний Суд розставив крапки над «і».
На чому будував докази АМК
Ключове питання у справах про спотворення результатів торгів – довести, що учасники не змагалися по-справжньому, а координували свої дії. АМК зібрав цілий набір доказів, які у своїй сукупності малювали доволі переконливу картину. Ось що саме встановив Комітет.
Одна IP-адреса на двох. Товариство та інший учасник для входу в аукціон у торгах-1 використовували ту саму IP-адресу. Причому ця адреса надавалася компанії «Кратос Ритейл» за адресою, що збігається з місцезнаходженням іншого учасника торгів. Тобто позивач, чий офіс знаходиться зовсім в іншому місці, заходив на торги через ту ж точку доступу, що й конкурент.
Колегія суддів апеляційної інстанції відкинула аргумент Товариства про те, що збіг IP-адрес може бути випадковим – мовляв, провайдери іноді об’єднують різних користувачів під однією публічною адресою. Суд вказав, що конкретна IP-адреса надавалася за конкретною адресою, де фізично знаходився інший учасник.
Спільні працівники – не випадковість. Одна співробітниця працювала інженером з проектно-кошторисної документації одночасно в обох компаніях у період до та під час проведення торгів. Інший працівник переходив від одного учасника до іншого напередодні закупівель. І якщо щодо майстра суд ще висловив сумнів у можливості обміну інформацією, то посада інженера з кошторисної документації – це прямий доступ до чутливих даних про предмет закупівлі.
Господарські зв’язки та спільні контрагенти. У період торгів інший учасник сплачував Товариству кошти за послуги автокрана – загалом майже 100 тисяч гривень. Крім того, обидві компанії мали тих самих контрагентів, укладаючи з ними договори на придбання товарів і послуг. На думку АМК, це свідчить про єдність економічних інтересів там, де мала бути конкуренція.
Одна людина – місток між компаніями. Контактною особою Товариства в тендерних процедурах значився пан, який водночас був обраний до складу дирекції іншого учасника та отримав право підпису від його імені. Товариство заперечувало: мовляв, ця особа звільнилася ще до оголошення торгів, а дані в електронному кабінеті просто не оновили. Суд на це зауважив – повноваження особи підтверджуються не лише довіреністю, а й фактичними обставинами.
Телефонні розмови під час торгів. У період проведення обох закупівель між компаніями регулярно відбувалися телефонні дзвінки, що підтверджується даними мобільних операторів.
Однакові файли. Документи тендерних пропозицій, завантажені обома учасниками в систему ProZorro для торгів-1, мали однакові властивості PDF-файлів: та сама програма створення, той самий виробник обладнання, однакова версія. Це означає, що файли створювалися з використанням одного комп’ютерного обладнання або програмного забезпечення – що неможливо за умови самостійної, незалежної підготовки до тендеру.
Головний аргумент скаржника – і чому він не спрацював
Одним із ключових доводів Товариства в касаційній скарзі було твердження: якщо тендер визнано таким, що не відбувся, то й порушення у вигляді спотворення результатів торгів бути не може. Немає результату – немає спотворення. Логічно? На перший погляд – так.
Але Верховний Суд нагадав сталу й послідовну практику: для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій не обов’язкове фактичне настання негативних наслідків. Достатньо встановити сам факт погодження конкурентної поведінки. Недосягнення мети, з якою учасники узгоджували свої дії, з причин, що не залежали від їхньої волі – не виправдання.
Простіше кажучи: якщо дві компанії домовилися, хто переможе, але тендер несподівано скасували через технічні причини – це не означає, що змови не було. Сам факт координації вже є порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Суд також відхилив спробу Товариства переконати, що суди попередніх інстанцій оцінювали докази окремо, а не в сукупності. Якраз навпаки: господарські суди дослідили кожен доказ і весь їх масив у взаємозв’язку – і дійшли висновку, що збіг такого масштабу не може бути випадковим.
Що з цього випливає для бізнесу
Ця справа – яскраве нагадування про кілька важливих речей.
По-перше, антимонопольне законодавство дивиться не на формальний результат тендеру, а на реальну поведінку учасників. Скасована закупівля не анулює порушення.
По-друге, АМК збирає докази системно: IP-адреси, дані про працівників, господарські операції, телефонні з’єднання, властивості файлів. Жоден із цих фактів окремо може здаватися незначним. Але разом вони створюють картину, яку суд визнає більш вірогідною, ніж альтернативні пояснення.
По-третє, стандарт доказування у цій категорії справ – «перевага більш вагомих доказів». Суд не вимагає від АМК абсолютної визначеності. Достатньо, щоб версія Комітету видавалася більш переконливою, ніж заперечення компанії-порушника. У справі №910/3374/24 Товариство не змогло запропонувати пояснень, які б переважили зібрані АМК докази.
І нарешті: штрафи за спотворення результатів торгів – це десятки мільйонів гривень. Верховний Суд залишив без змін рішення, яким з ТОВ «УТБ-Інжиніринг» стягнуто сукупно майже 23 мільйони гривень. Погодьтеся, сума, яка змушує замислитися про ціну неформальних домовленостей між учасниками тендеру та реальну вартість чесної конкуренції.
