Скасування постанови ТЦК про штраф багато хто вважає майже безнадійною справою. Та історія, яку розглянув Індустріальний районний суд м. Харкова у справі № 644/9394/26, показує зовсім інше. Військовозобов’язаного оштрафували на 17 000 грн за неявку за повісткою, яку він навіть не отримував. Суд цю постанову скасував і закрив провадження у справі.
Давайте розберемося, як усе відбувалося і що саме переконало суд.
Що сталося насправді
У травні 2026 року військовозобов’язаному направили повістку № 7494017. Її сформували через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем його проживання. Документ вимагав з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 17 червня 2026 року о 14:00 для уточнення даних.
Повістку відправили рекомендованим листом через АТ «Укрпошта». І ось тут починається найцікавіше. Лист зберігався у поштовому відділенні лише два дні, 29 і 30 травня. Потім його повернули відправнику з позначкою про відсутність адресата.
Вже 02 липня 2026 року відносно чоловіка склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. А 09 липня начальник ТЦК виніс постанову № 1133-1п і наклав штраф 17 000 грн.
Коротко про саму статтю. Вона карає за порушення законодавства про оборону та мобілізацію в особливий період. Штраф для громадян там від однієї тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів. Тобто якраз та сума, яку й виписали чоловікові.
Чому чоловік не знав про виклик
Тут важливий момент. Представник позивача наголошував: чоловік взагалі не знав про повістку. Лист лежав на пошті лише два дні, тож він фізично не встиг його забрати. Порушення строків зберігання з боку «Укрпошти» фактично позбавило його можливості дізнатися про виклик.
А ще чоловік із другої половини 2025 року офіційно заброньований як працівник ТОВ «Люкас Лубрикантс». Всі відомості про бронювання, юридичну адресу підприємства та засоби зв’язку були у розпорядженні відповідача. Тобто ТЦК мало ці дані, але чомусь не звернуло на них уваги.
Що каже закон про вручення повісток
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у частині третій статті 22 зобов’язує громадян з’являтися за викликом у строки, зазначені в отриманих документах. Ключове слово тут, чесно кажучи, «отриманих».
Щоб притягнути людину до відповідальності за неявку, потрібно довести факт належного оповіщення. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, у пункті 41 пояснює, що вважати належним підтвердженням оповіщення. Це може бути:
- день отримання поштового відправлення особою;
- день проставлення відмітки про відмову отримати лист;
- день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою проживання.
Суд підкреслив: обов’язок довести належне оповіщення лежить саме на відповідачі. А ТЦК не надало жодних доказів, що чоловіка повідомили про виклик як слід.
Бронювання, яке проігнорували
За даними застосунку «Резерв+», чоловік перебуває на військовому обліку і має звання солдат. У реєстрі «Оберіг» за ним закріплена відстрочка до 06 травня 2027 року за типом «бронювання». Дані він уточнив ще 23 липня 2025 року.
Іншими словами, ТЦК могло самостійно перевірити ці відомості через електронний реєстр. Але замість цього виписало штраф. Суд звернув увагу на просту річ: посадові особи мали з’ясувати, які саме дані не вдалося уточнити через неявку і чи можна було отримати їх із реєстрів.
Коли йдеться про скасування постанови ТЦК, такі деталі часто стають вирішальними. Якщо відстрочка вже є в системі, вимагати від людини додаткової явки просто немає сенсу.
Чи мав право той солдат складати протокол
Ще один цікавий момент. Протокол склав гранатометник взводу охорони, солдат. Але стаття 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визначає, хто саме має право складати протоколи за статтями 210 і 210-1 КУпАП.
Інструкція, затверджена наказом Міноборони від 01 січня 2024 року № 3, передбачає: уповноважених осіб визначають наказами керівники відповідних ТЦК. Тобто солдат міг скласти протокол лише за наявності такого наказу. А суду жодного наказу не надали.
Це ще один аргумент на користь того, що штраф виписали з порушенням процедури.
Що вирішив суд
Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд задовольнив позов. Постанову № 1133-1п від 09 липня 2026 року скасували, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрили. Саме тому скасування постанови ТЦК тут виглядає цілком закономірним результатом.
Окремо суд стягнув на користь чоловіка 532,48 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Тобто не лише штраф скасували, а й компенсували витрати на звернення до суду.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації, зверніть увагу на три речі. По-перше, чи справді вам вручили повістку особисто. По-друге, чи є у вас діюча відстрочка або бронювання в реєстрах. По-третє, чи мав право конкретний посадовець складати протокол. Якщо хоча б на одне з цих питань є сумнів, варто звертатися до адміністративного суду.
