Російський обстріл семи об’єктів компанії «Укрнафта» 7 серпня 2026 року змушує замислитись про юридичні способи відшкодування збитків від обстрілів. Вночі ворог завдав масованого удару по потужностях, що забезпечують видобуток нафти й газу на сході України. На щастя, обійшлося без жертв, але критично важливе обладнання зруйновано, а частину об’єктів довелося зупинити — це прямі фінансові втрати. Коли таке трапляється, бізнес і звичайні люди часто губляться: з чого почати, куди звертатися, чи реально взагалі добитися компенсації? Давайте розберемося, які правові інструменти працюють уже сьогодні.
Фіксуємо руйнування: перший крок до компенсації
Без належно оформлених доказів жоден суд чи державна програма не прийме заяву. Тому одразу після обстрілу головне — зафіксувати пошкодження. Для суб’єктів господарювання алгоритм визначений постановою Кабінету Міністрів № 380 — саме вона регулює порядок обстеження об’єктів, зруйнованих через збройну агресію.
Схема виглядає так: керівник підприємства письмово повідомляє місцеву військову адміністрацію про факт руйнування. Далі створюється комісія, яка виїжджає на місце й складає акт обстеження. У документі описують стан будівель, обладнання, перелік знищеного майна, орієнтовну вартість збитків. Важливо зробити фото- та відеофіксацію, зберегти бухгалтерські документи, що підтверджують балансову вартість активів. Якщо є свідки, їхні покази теж стануть у пригоді.
Для фізичних осіб процедура схожа, але діє через органи місцевого самоврядування. Кожен випадок вносять до Державного реєстру майна, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій. Саме цей реєстр стане основою для майбутніх виплат або відновлювальних робіт. Виконавець обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко вже підтвердив, що компанія зафіксує всі руйнування — це показовий кейс, на який варто орієнтуватися.
Державна програма відшкодування: чи встигне «Укрнафта»?
Закон «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій» запрацював навесні 2023 року. Спочатку він орієнтований на житло громадян, але вже є підзаконні акти, які дають змогу бізнесу претендувати на відшкодування, щоправда, із суттєвими обмеженнями.
Тут важливий момент: пріоритет у держави — відновлення житла, а потім уже комерційної інфраструктури. Для таких гігантів, як «Укрнафта», ключову роль часто відіграє не стільки пряме бюджетне фінансування, скільки звільнення від сплати податків на відновлене майно, пільгове кредитування або механізми державно-приватного партнерства. Уряд періодично ухвалює окремі постанови для великих промислових об’єктів, тому юристам компанії варто моніторити кожне рішення Кабміну.
Крім того, не варто забувати про місцеві програми підтримки. Окремі області мають власні фонди відновлення, які фінансуються за рахунок обласних бюджетів або донорських коштів. Подавати заявку можна одразу після складання акта обстеження — зволікання тут грає проти вас, адже гроші розподіляють швидко, і потім довести, що шкода була завдана саме цим обстрілом, стає складніше.
Міжнародні суди та заморожені активи: довга, але перспективна дорога
Чи можна стягнути відшкодування збитків від обстрілів безпосередньо з російської держави? Юридично — так. Україна вже подала позов до Міжнародного суду ООН, ініціювала десятки справ у Європейському суді з прав людини, а в травні 2025-го запрацював міжнародний Реєстр збитків для фіксації всіх вимог постраждалих осіб та компаній. Це той самий Реєстр, куди «Укрнафта» може внести свої дані, сформувавши окрему вимогу.
Процес не швидкий. Спершу потрібно дочекатися рішення компенсаційної комісії, потім — домогтися виплати з майбутнього компенсаційного фонду. Західні країни вже заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів, і триває робота над механізмом їх конфіскації. Це світова практика без прецедентів такого масштабу, тож юристи-міжнародники порівнюють це з будівництвом корабля просто в морі. Однак вже зараз важливо подати докази через національні органи або безпосередньо до Реєстру, аби не втратити право вимоги через строки давності.
Для бізнесу, який зазнав втрат, є ще один шлях — комерційний арбітраж. Якщо зруйноване обладнання було поставлене іноземним контрагентом або перебувало в лізингу, можна посилатися на порушення двосторонніх інвестиційних угод і вимагати компенсації через ICSID або інші арбітражні установи. Правда, для цього потрібна юридична підтримка з глибоким знанням міжнародного права, але прецеденти вже є.
Комерційні аспекти: страховка та форс-мажор
А що робити з контрактами, які «Укрнафта» не змогла виконати через зупинку видобутку? Закон «Про торгово-промислові палати в Україні» дозволяє посилатися на форс-мажор — обставини непереборної сили. Війна, ракетні удари та руйнування виробничих потужностей безумовно підпадають під це визначення. Засвідчує форс-мажор регіональна Торгово-промислова палата на підставі поданих доказів.
Варто розуміти: форс-мажор не звільняє від зобов’язань назавжди, а лише відтерміновує їх виконання або звільняє від відповідальності за прострочення. Тобто компанія має довести, що не могла видобувати газ або нафту саме через ракетну атаку, а не через якісь внутрішні негаразди. У випадку з «Укрнафтою», де висновок про руйнування обладнання очевидний, проблем із підтвердженням не виникне.
Про страхування. Більшість страхових полісів, укладених до повномасштабного вторгнення, містять застереження про виключення воєнних ризиків. Отже, розраховувати на виплату від українських страховиків після обстрілу нафтових об’єктів навряд чи варто. Проте якщо у компанії є програма страхування через іноземні перестрахові компанії, де покриття воєнних ризиків обумовлювалося окремо, шанс отримати відшкодування зберігається. Раджу негайно запитувати роз’яснення у брокера.
Загалом, шлях до справедливої компенсації не простий, але цілком реальний. Головне — не зволікати з фіксацією доказів і пам’ятати, що кожен новий міжнародний реєстр чи судовий позов — це цеглинка, з якої рано чи пізно складеться стіна, за якою агресор заплатить за кожну зруйновану трубу чи вежу.
