П’ять років позбавлення волі за повідомлення в чаті – саме такий вирок отримала жінка на Полтавщині за статтею 114-1 ККУ. При цьому за ґрати вона не сяде: суд дав їй два роки іспитового строку. Як кілька слів у Viber перетворилися на кримінальне провадження, давайте розбиратися.
Історія почалася в травні 2025 року і тривала майже рік. Жінка писала у Viber-спільноту, де на той момент було понад 4200 учасників. У цьому чаті люди оперативно ділилися інформацією про те, де саме працюють мобільні групи територіальних центрів комплектування та поліції. Зручний сервіс для тих, хто хотів уникнути зустрічі з військкомами, чи не так?
За даними суду, обвинувачена публікувала повідомлення про місця роботи ТЦК у Кобеляках, Біликах, біля АЗС, на трасах і в інших населених пунктах Полтавського району. Щоб не писати відкритим текстом, вона використовувала умовні позначення: “зелені” для військових і “сині” для поліцейських. А одного разу навіть виклала фото автомобіля та самих військовослужбовців.
Слідство дійшло висновку, що такі публікації допомагали військовозобов’язаним уникати контактів із працівниками ТЦК. А це, своєю чергою, ускладнювало проведення мобілізаційних заходів. По суті, робота чату зводила нанівець зусилля мобільних груп.
Коли справа дійшла до суду, жінка не стала заперечувати очевидного. Вона повністю визнала провину, підтвердила, що писала ті самі повідомлення, і заявила про каяття. Плюс активно сприяла розкриттю злочину. Це зіграло свою роль у пом’якшенні вироку.
Суд кваліфікував дії обвинуваченої за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України. Це норма про перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Як вона працює на практиці? Якщо коротко: будь-які дії, які свідомо створюють перепони для роботи армії під час воєнного стану, можуть підпадати під цю статтю.
І тут важливий момент: не обов’язково бути диверсантом чи шпигуном. Достатньо систематично передавати інформацію, яка допомагає іншим ухилятися від мобілізації. Саме це і сталося в даному випадку.
У результаті суд призначив покарання – 5 років позбавлення волі. Але від реального ув’язнення жінку звільнили з іспитовим строком на 2 роки. Чому так? Умовне покарання за статтею 114-1 ККУ можливе, якщо суд врахує щире каяття, сприяння слідству та інші пом’якшувальні обставини. У цій справі все це було.
Крім того, варто пам’ятати: іспитовий строк – це не повне прощення. Протягом двох років засуджена має виконувати певні обов’язки: періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Якщо вона знову порушить закон або систематично ігноруватиме ці вимоги, суд може замінити умовне покарання на реальне.
Когось цей вирок може здивувати: людина просто писала в чат, а отримала 5 років. Хіба це не занадто суворо? Але давайте подивимося на ситуацію з іншого боку. Чат із понад 4200 учасників – це, по суті, інформаційна зброя проти мобілізаційних заходів. Кожне повідомлення про місце роботи ТЦК дозволяло десяткам, а то й сотням людей об’їхати блокпост чи змінити маршрут. Ефективність таких груп мінімальна, якщо про їхнє розташування знають усі охочі уникнути повістки.
До речі, у цій справі фігурує вирок суду, який надали до загального доступу 16 липня 2026 року. Номер справи – 532/324/26. Саме з цього документа і стали відомі подробиці.
Що цікаво: жінка використовувала кодові слова, але це не врятувало її від кримінальної відповідальності. Навпаки, така конспірація лише підтвердила, що вона усвідомлювала незаконність своїх дій. Адже навіщо маскувати повідомлення, якщо вважаєш їх абсолютно невинними?
Окремо варто згадати про фото автомобіля та військовослужбовців, яке опублікувала обвинувачена. Це вже не просто текст, а візуальна фіксація з деталями, які можуть допомогти ідентифікувати транспортний засіб або самих людей. З погляду слідства, такий вчинок значно серйозніший за звичайне повідомлення.
До речі, за частиною 1 статті 114-1 ККУ передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Тож призначені 5 років – це мінімальна межа санкції. І навіть цей мінімум суд пом’якшив, застосувавши умовний термін.
Ця справа добре показує, як звичайні дії в соцмережах можуть мати абсолютно несподівані юридичні наслідки. Написав кілька слів у Viber-чаті, а отримав судимість і 5 років умовно. При цьому неважливо, чи була людина організатором групи, чи просто активним учасником. Закон однаково оцінює факт перешкоджання діяльності ЗСУ.
І наостанок: інформація про роботу ТЦК в особливий період – це не просто новина, якою можна поділитися за кавою. Це дані, від поширення яких прямо залежить ефективність обороноздатності країни. І суди, як бачимо, ставляться до цього цілком серйозно.
