Атака на Київ у ніч на 27 жовтня стала однією з наймасштабніших за останні тижні: росіяни запустили балістику та 280 ударних безпілотників. Основним напрямком удару Повітряні сили назвали саме столицю. Якщо ви прокинулися від вибухів, а вранці побачили зведення з незнайомими назвами – «Іскандер», «Гербера», «Пародія» – цей текст для вас. Спокійно, без паніки, розберемо, що сталося і що ховається за сухими рядками зведення.
Що офіційно відомо
Повітряні сили оприлюднили дані станом на 09:00. Виглядають вони так:
- застосовані балістичні ракети «Іскандер-М/С-400»;
- 280 ударних БПЛА, серед них «Шахеди» (69 з них – реактивні), «Гербера» та дрони-імітатори «Пародія»;
- збито або подавлено 257 цілей: дві балістичні ракети і 255 безпілотників різних типів;
- головний напрямок удару – Київ.
Простими словами, до цілей не дійшли 255 дронів із 280. Показник високий, і за ним стоїть робота не лише зенітників, а й мобільних вогневих груп, винищувачів та засобів радіоелектронної боротьби. А от про 25 апаратів, яких немає в переліку збитих, у зведенні не сказано нічого. Тут важливий момент: це не обов’язково означає, що вони долетіли до цілі.
Навіщо бити балістикою і дронами одночасно
Логіка противника доволі прагматична. Балістика летить швидко й високо, перехопити її найважче. Дрони йдуть низько, повільно і з різних напрямків. Якщо запустити все це в одному залпі, системи протиповітряної оборони розпорошують увагу: рахунок іде на секунди, а кожна хибна ціль – це витрачена ракета і втрачений час.
Мета комбінованих ударів не лише щось зруйнувати. Мета – виснажити оборону, змусити витрачати дорогі боєприпаси на дешеві обманки та знайти прогалину в ешелонованому захисті. Саме тому атака на Київ виглядала так масовано: різні типи цілей, різні висоти, різні напрямки в одну ніч.
Що таке «Іскандер-М/С-400»
Це позначення варте окремого пояснення, бо воно об’єднує два різні типи ракет. «Іскандер-М» – балістичний комплекс, призначений саме для ударів по наземних цілях. А «С-400» – це комплекс протиповітряної оборони, тобто зброя, створена для збивання літаків і ракет.
Використовувати зенітні ракети по землі – нетипове рішення. До нього вдаються, коли бракує штатної балістики. Для цивільної людини різниці майже немає: ударна хвиля і уламки однаково небезпечні. Але для розуміння, чим саме били по місту, ця деталь важлива.
«Подавила» – це не те саме, що «збила»
У формулюванні «збито або подавлено» ховається принципова різниця. Збити – означає фізично знищити апарат у повітрі. Подавити – змусити його втратити керування, збитися з курсу, впасти десь у полі або витратити паливо й не дійти до мети.
Робить це радіоелектронна боротьба. Її інструменти – глушіння супутникової навігації та каналів зв’язку. Результат виглядає менш ефектно, ніж вибух у небі, але працює не гірше: дрон, який не знає, куди летіти, для армії противника вже втрачений. Коштує такий спосіб значно дешевше за зенітну ракету.
Реактивні «Шахеди» – швидкість, яку важче перехопити
Серед 280 апаратів 69 були реактивними. Це вже не той повільний дрон, до якого звикли в перші роки війни. Реактивний двигун дає змогу розганятися до швидкостей, на яких мобільним вогневим групам із кулеметами працювати значно складніше. Час на реакцію скорочується з хвилин до секунд.
Додайте сюди ніч, малу висоту та зміну курсу – і стане зрозуміло, чому проти таких цілей доводиться піднімати авіацію та застосовувати ракети. А це вже зовсім інша ціна оборони.
«Гербера» і «Пародія»: навіщо армії обманки
Окремо варто зупинитися на двох типах, які в зведенні стоять поруч із «Шахедами». «Гербера» – спрощений і дешевший апарат, який часто виконує роль ложной цілі, хоч іноді несе й невеликий заряд. «Пародія» ж створена саме для імітації: вона має відображатися на радарах як справжній ударний дрон.
Розрахунок простий. Якщо в небі летить сотня позначок, оператор не може за секунду визначити, яка з них несе бойову частину, а яка є пустушкою. Доводиться реагувати на всі. Так дешевий апарат змушує витрачати дорогий боєприпас. Через це атака на Київ зазвичай іде не одним залпом, а хвилями.
Куди поділися ті 25 дронів
Повернімося до арифметики. Якщо запущено 280 безпілотників, а збито чи подавлено 255, різниця становить 25 апаратів. Куди вони поділися?
Варіантів кілька. Частина могла впасти на підконтрольній Україні території, але так, що її не зафіксували як збиту: через глушіння дрон втратив керування й упав у лісосмузі. Частину могли втратити з радарів на малій висоті. Деякі могли долетіти до цілі або впасти на окупованій території.
Ось чому ранкові зведення завжди уточнюються протягом дня. Цифри не приховують – вони просто фіксують те, що підтверджено на момент публікації. До речі, те саме стосується і балістики: у зведенні вказано, скільки ракет збито, але не сказано, скільки їх випустили загалом. Тому співвідношення «випущено – перехоплено» по балістиці з цього повідомлення вивести неможливо.
Що робити цивільним людям
Практична частина коротка, але важлива.
- Ставтеся до тривоги як до робочого сигналу. Дві хвилини в укритті дешевші за будь-які наслідки.
- Не знімайте і не публікуйте роботу ППО. Навіть розмите відео з геолокацією допомагає противнику коригувати наступні залпи.
- Тримайте зарядженими телефон і павербанк. Під час масованих атак світло зникає не від вибухів, а від планових відключень і пошкоджень мереж.
- Якщо чуєте характерний звук двигуна над головою – не вибігайте на балкон подивитися. Найбезпечніше місце – між двома стінами, подалі від вікон.
- Пам’ятайте про правило двох стін: воно працює і проти дронів, і проти уламків.
І ще одна думка наостанок, уже без інструкцій. Кожне таке зведення – це не просто статистика для новин. За цифрою 255 стоять конкретні люди, які не спали всю ніч, сиділи за пультами, бігли до мобільних вогневих груп і гасили цілі над своїми містами. Атака на Київ 27 жовтня закінчилася так, як закінчилася, саме через їхню роботу – і це варто пам’ятати, коли наступного разу побачите ранковий підсумок.