Авіаудар по Харкову керованими авіабомбами вдень 11 жовтня забрав життя однієї людини та травмував ще трьох. Росіяни скинули боєприпаси на приватний сектор Немишлянського району. Там спалахнула пожежа, а під завалами житлового будинку опинилася людина.
Рятувальники дістали її з-під руїн. За уточненими даними, це жінка 35 років. Медики боролися за неї, проте травми виявилися несумісними з життям. Про загибель повідомив міський голова.
Що зруйнував авіаудар по Харкову
Два житлові будинки знищені повністю. Ще близько п’ятнадцяти пошкодила вибухова хвиля. Палають кілька автомобілів. Пізніше мер додав, що одне з влучань припало на територію станції технічного обслуговування, яка стоїть поряд із приватними оселями.
УАБ – це яка зброя
Назва розшифровується просто: керована авіаційна бомба. Її скидають із літака, а до цілі вона доходить сама. Найчастіше такі боєприпаси оснащують модулем планування та корекції, і тоді вони долають десятки кілометрів.
Вага сягає пів тонни, іноді більше. Влучання в приватний квартал перетворює кілька садиб на купу цегли за одну секунду. Підвал теж не рятує: вибухова хвиля й уламки дістають і там.
Від ракети така бомба відрізняється. Двигуна в неї немає, вона планерує, тому перед вибухом майже не чути характерного свисту. Люди не встигають добігти до укриття – звідси й стільки поранених серед цивільних.
Це воєнний злочин, і ось чому
Умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти заборонені. Стаття 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду прямо називає такі дії воєнним злочином – пункти 2(b)(i) і 2(b)(ii). Додатковий протокол I до Женевських конвенцій 1949 року, статті 51 і 52, вимагає від сторін конфлікту відрізняти військові цілі від цивільних.
Авіаудар по Харкову УАБ – це епізод, який українські слідчі розглядають за статтею 438 Кримінального кодексу, тобто за порушення законів і звичаїв війни. Частина перша цієї статті передбачає від восьми до дванадцяти років позбавлення волі. Якщо наслідок – загибель людей, частина друга піднімає планку до десяти років і аж до довічного ув’язнення.
Є момент, який часто випускають з уваги. Тримати в руках пускову установку не обов’язково, щоб стати фігурантом справи. Відповідальність лягає і на командира, який віддав наказ, і на того, хто його виконав. Довести наказ у суді складно, тому слідчі збирають дані про маршрути літаків, записи радарів і свідчення очевидців.
Якщо обвинувачений переховується за кордоном, справу можуть розглянути заочно. Така процедура в Кримінальному процесуальному кодексі є, і суди нею користуються.
Хто ще веде ці справи
Не лише Україна документує такі удари. Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду теж вивчає обстріли цивільних об’єктів. Докази, зібрані на місці влучання в Харкові, згодом можуть стати частиною міжнародного провадження.
Окремий трек – компенсації. У Гаазі працює Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Туди подають заяви як держава, так і окремі люди. Реєстр поки лише фіксує вимоги, але без нього майбутній механізм виплат не запустити.
Якщо постраждав ваш дім
Кожне влучання правоохоронці фіксують як окремий епізод у провадженні. Щоб ваші збитки потрапили до матеріалів справи, варто зробити кілька кроків:
- викличте поліцію та рятувальників за номерами 102 і 101;
- сфотографуйте та зніміть на відео пошкодження, поки не прибрали уламки;
- подайте заяву про кримінальне правопорушення;
- дочекайтеся комісії, яка обстежить будинок і складе акт;
- подайте заявку на компенсацію за програмою єВідновлення;
- зареєструйте збитки в Реєстрі збитків у Гаазі.
Документи збирайте в одну теку: акти, витяги, чеки на ремонт, висновки експертів. Родичі загиблих можуть долучитися до справи як потерпілі та заявити цивільний позов про відшкодування шкоди. Його розглянуть у межах кримінального провадження, окремий позов подавати не потрібно.
Пошкодження від вибухової хвилі теж вважаються збитками. Вибиті вікна, тріщини в стінах, зірваний дах – усе це фіксують і включають до заяви. Сусіди з тих п’ятнадцяти будинків мають ті самі права, що й власники зруйнованих осель. І ще одне: не чіпайте уламків і підозрілих предметів до приїзду саперів.
Авіаудар по Харкову тривав секунди, а наслідки розтягнуться на роки. Хтось сьогодні шукає документи серед попелу, хтось чекає висновку експерта про причини смерті близької людини. Кожен протокол і кожна фотографія з місця влучання – цеглинка в майбутню справу проти тих, хто віддавав накази. Правосуддя рухається повільно, але не зупиняється.
