«Барселона» здобула вольову перемогу над «Вільярреалом» з рахунком 3:2. Гості повели 2:0 уже на сьомій хвилині, але втримати перевагу не зуміли – і залишилися без четвертого виїзного тріумфу в чемпіонаті над каталонцями з початку сезону 2021/22.
Початок гри не обіцяв нічого подібного. Перші сім хвилин гості провели так, ніби це вони господарі поля, а не команда, яка приїхала на чужий стадіон.
Два м’ячі за сім хвилин
Спочатку неточну передачу Ферміна Лопеса перехопив Тейджон Б’юкенен і потужно пробив з-за меж штрафного майданчика. Минуло дві хвилини, і Тані Олувасеї вбіг за спини захисникам та точно пробив у верхній ближній кут.
Тут важливий момент. У виїзних матчах чемпіонату цього сезону «Вільярреал» до того жодного разу не забивав у перші пів години. А тут – два м’ячі за сім хвилин. І обидва за абсолютно різними сценаріями: один після перехоплення, другий після ривка за спини оборонцям.
Статистика взагалі дивна річ. Команда, яка місяцями не могла забити на виїзді в перші тридцять хвилин, раптом зробила це двічі за сім хвилин. І одразу постало питання: чи це «Вільярреал» такий сильний, чи це господарі так погано почали?
Фермін Лопес і цифри, які говорять самі за себе
Загальна статистика Ферміна у складі «Барселони» в цьому сезоні Ла Ліги виглядає так:
- 7 голів у 11 матчах;
- 5 результативних передач;
- 12 результативних дій сумарно.
Жоден півзахисник у чемпіонаті Іспанії в цьому столітті не мав більше результативних дій у своїх перших 11 матчах. Цифри тим цікавіші, що йдеться про гравця середини поля, а не про чистого форварда. Голи й асисти в такій кількості зазвичай приписують нападникам, і саме тому показники Ферміна вибиваються із загальної картини сезону.
Іронія в тому, що саме його неточність дала «Вільярреалу» перший м’яч. У графу «асисти» цей пас не потрапить, хоч як його не крути.
Десять хвилин, які змінили все
Після 0:2 гра розвернулася різко. «Барселона» забила тричі за десять хвилин і вийшла вперед – 3:2. Такий відрізок ламає будь-який план на матч: гості готувалися втримувати перевагу, а в підсумку мусили відіграватися самі.
Три голи за десять хвилин – це не про окремий епізод і не про одну вдалу заміну. Це про те, як команда перебудовується по ходу гри і не розсипається після двох пропущених. Психологічно такий камбек важить більше, ніж три очки. Він змінює те, як суперники готуються до наступних матчів, і те, як почуваються самі гравці, коли поступаються в рахунку.
Що саме втратив «Вільярреал»
Виїзні перемоги над «Барселоною» – рідкісний товар. З початку сезону 2021/22 гості встигли здобути три таких у чемпіонаті, і четверта стала б окремим рядком в історії клубу. Три перемоги в гостях у команди такого рівня – це вже не збіг обставин, а результат роботи.
Однак замість цього залишилася поразка 2:3 у матчі, який починався краще не придумаєш. Два голи на старті, перевага, спокій на полі – і жодного очка на виході.
Найболючіше тут навіть не сама поразка. Болюче те, що суперник навіть не мав часу подумати: десять хвилин – і перевага, яку гості будували з перших секунд, просто зникла. Такі матчі потім довго згадують у роздягальні.
Попереду у «Вільярреала» домашні матчі, і саме там команді доведеться доводити, що сьомохвилинний сплеск на чужому полі був не випадковістю, а частиною реального рівня. Ось тільки очки, які на сьомій хвилині здавалися справою техніки, повернути вже не вийде.