Земельний податок під час будівництва часто стає неприємним сюрпризом для власників бізнесу на спрощеній системі. Ви можете думати, що раз ви на єдиному податку, то земельний податок вас не стосується. Але коли на ділянці починаються будівельні роботи, усе змінюється. Давайте розберемося, чому так відбувається і що каже закон.
Земельний податок: коротко про головне
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно. Таке визначення дає підпункт 14.1.147 Податкового кодексу України (ПКУ). Справляється він у формі земельного податку або орендної плати за ділянки державної та комунальної власності. Нас цікавить саме земельний податок – той, який сплачують власники землі та постійні землекористувачі (п.п. 14.1.72 ПКУ). І не важливо, чи ви фізична особа-підприємець, чи юридична компанія, резидент або нерезидент, – якщо набули право власності на землю в Україні, ви потенційний платник цього податку (п.п. 14.1.34 ПКУ).
Як працює «спрощенка» у стосунках із землею
Для тих, хто обрав спрощену систему, ПКУ робить виняток. За загальним правилом, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати звітність щодо податку на майно в частині земельного податку. Це прямо передбачено підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ. Приємна новина, правда? Але є нюанс, який часто випускають з уваги. Пільга діє лише для тих земельних ділянок, які використовуються для провадження господарської діяльності, і водночас поширюється на першу, другу та третю групи єдиного податку. Варто підкреслити: не просто перебувають у власності, а саме використовуються в господарській діяльності. І ось тут криється ключовий момент для всіх, хто будується.
Що таке господарська діяльність у розумінні податкової
Податковий кодекс не залишає місця для фантазій. Відповідно до підпункту 14.1.36, господарська діяльність – це діяльність особи, яка пов’язана з виробництвом (виготовленням) чи реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг і спрямована на отримання доходу. Тобто має бути конкретний продукт або послуга, які приносять гроші тут і зараз. Коли підприємець торгує зі складу, виготовляє меблі в цеху чи консультує клієнтів в офісі – земля під цими об’єктами беззаперечно працює на бізнес. Звідси й випливає логіка пільги: ви вже сплачуєте єдиний податок із доходу, і держава «закриває очі» на земельний податок, щоб не дублювати навантаження.
Будівництво – це не господарська діяльність
А тепер уявіть ситуацію. Юридична особа на третій групі єдиного податку має власну земельну ділянку. На ній зводиться новий виробничий цех або склад. Екскаватори риють котлован, бетон застигає у фундаменті, але жодної гривні доходу ця земля поки не приносить. Товари не виробляються, послуги не надаються – триває звичайне будівництво. Чи можна сказати, що ділянка використовується в господарській діяльності? Податкова логіка чітка: ні. Будівництво навіть виробничих об’єктів не підпадає під визначення господарської діяльності, тому що в цей момент немає ані реалізації товарів, ані надання послуг, ані отримання доходу саме від цієї землі. Це підготовчий етап, капітальні інвестиції, а не операційна робота.
Закон тут не робить винятків. У роз’ясненнях податківці неодноразово наголошували: якщо платник єдиного податку здійснює будівництво (у тому числі виробничих об’єктів) на власній земельній ділянці, то вимоги підпункту 4 пункту 297.1 ПКУ не виконуються. Звільнення від земельного податку в такому разі не застосовується. І це не залежить від того, чи будуєте ви для себе, чи для майбутньої оренди. Достатньо самого факту будівельних робіт.
Як це виглядає на практиці
Візьмемо реальний приклад. Товариство з обмеженою відповідальністю – платник єдиного податку третьої групи – придбало земельну ділянку під новий логістичний центр. Дозволи отримані, будівництво стартувало. Доки триватиме зведення корпусів, товариство зобов’язане сплачувати земельний податок на загальних підставах. При цьому не має значення, чи ведуться інші господарські операції на сусідніх ділянках. Кожна ділянка оцінюється окремо. Якщо хоч одна перебуває у стадії будівництва – за неї доведеться звітувати та сплачувати податок.
І це стосується не лише юридичних осіб. Фізична особа-підприємець, яка зводить майстерню чи магазин на власній землі, потрапляє в ту саму пастку. Пільга з єдиного податку перестає діяти з моменту початку будівельних робіт і аж до введення об’єкта в експлуатацію, коли ділянка нарешті почне «працювати» та приносити дохід. Крім того, варто пам’ятати про виняток із самого правила: якщо ви здаєте земельну ділянку в оренду, позичку чи передаєте на іншому праві користування, земельний податок сплачуєте також, навіть без будівництва. Це прямо передбачено тим же підпунктом 4 пункту 297.1 – тут жодних дискусій немає.
Несподіваний обов’язок і як до нього підготуватися
Чому це важливо знати заздалегідь? Бо земельний податок не завжди закладений у фінансовий план забудовника на спрощеній системі. Коли ви розраховуєте бюджет будівництва, врахуйте й цю статтю витрат. Ставка земельного податку залежить від нормативної грошової оцінки ділянки та рішень місцевої ради, тому сума може виявитися досить відчутною. Подавати декларацію доведеться на загальних умовах, тобто щороку, звітуючи за ту землю, яка «не працює» у господарському обороті.
Пам’ятайте також, що обов’язок сплати земельного податку під час будівництва поширюється і на період простою, консервації об’єкта чи затримок із введенням в експлуатацію. Поки ділянка не почне використовуватися для господарської діяльності відповідно до визначення ПКУ, податкова пільга залишається недоступною. Тож якщо ви тільки розглядаєте план будівництва, або на ділянці вже кипить робота, не покладайтеся на міф про повне звільнення – краще заздалегідь порадьтеся з бухгалтером і звіртеся з нормами підпункту 4 пункту 297.1 та підпункту 14.1.36 ПКУ. Невелика консультація зараз убереже від штрафів і непорозумінь із податковою в майбутньому.
