Уявіть: ви відкриваєте «Резерв+», а там – неприємний сюрприз. Червоним по білому написано, що ви порушили правила військового обліку і перебуваєте в розшуку. При тому, що жодних повісток ви не отримували, штрафів вам не виписували, і взагалі – всі дані давно уточнили. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі №160/32301/25, і суд визнав дії територіального центру комплектування протиправними.
Давайте розберемося, що сталося, чому позначка про порушення правил військового обліку з’явилася без законних підстав і як ця справа може допомогти іншим військовозобов’язаним.
Звідки береться інформація про порушення
Українське законодавство чітко визначає, які саме відомості можна вносити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Згідно з пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», до персональних даних належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ключовий момент: закон говорить саме про притягнення до відповідальності – тобто має бути складений протокол або винесена постанова. Просто так, «на око», внести в реєстр дані про порушення правил військового обліку не можна.
У нашій справі позивач дізнався про свій статус порушника абсолютно випадково – через застосунок «Резерв+». У військово-обліковому документі, сформованому 29 жовтня 2025 року, красувався напис: «Порушення правил військового обліку», а причина розшуку формулювалася як «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».
Що каже ТЦК – і що каже закон
Представники територіального центру комплектування пояснили свою позицію так: позивач не з’явився за повісткою №3980643, яка нібито викликала його на 19 червня 2025 року для уточнення даних. Відповідно, на думку ТЦК, цього достатньо, щоб поставити відмітку про порушення.
Але суд подивився на ситуацію інакше.
По-перше, жодного протоколу про адміністративне правопорушення складено не було. По-друге, постанови про притягнення до відповідальності за статтями 210 чи 210-1 КУпАП теж не існувало. Цей факт підтвердив сам відповідач у листі від 5 листопада 2025 року.
Іншими словами, ТЦК визнав: ми не складали жодних документів про правопорушення, але в реєстр дані все одно внесли. Суд на це резонно зауважив – так не працює.
Чому повістка не спрацювала
Тут важливий нюанс, який часто випадає з поля зору. Справа в тому, що позивач вчасно уточнив свої облікові дані – про це прямо свідчила інформація в тому ж таки «Резерв+». А отже, викликати його повторно для тієї самої мети (уточнення даних) ТЦК права не мав.
Порядок №560, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, чітко окреслює: повістка може бути направлена лише для цілей, визначених законами – взяття на облік, медогляд, направлення на підготовку або призов. Повторне уточнення даних, коли людина вже все зробила, до таких цілей не належить.
Крім того, суд звернув увагу на процедуру оповіщення. Відповідача двічі просили надати докази належного вручення повістки: особистий підпис, відеозапис, поштове відправлення з описом вкладення – будь-що. Жодного документа суду не показали. А без підтвердженого факту отримання повістки говорити про неявку за викликом просто немає сенсу.
Де межа між обов’язком і свавіллям
Суд виходив із простого принципу, закладеного в частині 2 статті 19 Конституції України: органи влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.
Якщо закон каже, що дані про порушення правил військового обліку вносяться тільки за наявності протоколу або постанови – значить, без них жодна позначка в реєстрі не може з’явитися. Якщо закон вимагає підтвердження вручення повістки – значить, без такого підтвердження не можна вважати людину такою, що не з’явилася за викликом.
Це не формальність. Це гарантія, що державний орган не зможе одним натисканням клавіші зіпсувати людині репутацію, обмежити її в правах або створити проблеми під час перевірки документів на вулиці. Статус «порушника» в базі даних – це серйозно, і він має з’являтися тільки тоді, коли є реальні юридичні підстави.
Що вирішив суд
Дніпропетровський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов. Дії ТЦК щодо внесення до реєстру відомостей про порушення правил військового обліку визнано протиправними. Відповідача зобов’язали виключити ці дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Окремо суд стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок.
Справа №160/32301/25 – не поодинокий випадок, а частина ширшої тенденції. Суди дедалі частіше нагадують органам влади просту істину: повноваження не безмежні. Навіть в умовах воєнного стану та мобілізації кожна дія посадовця має спиратися на конкретну норму закону, а не на загальне відчуття «нам так зручніше».
Коли ви відкриваєте «Резерв+» і бачите там позначку про порушення – це не вирок. Якщо ви не отримували повістку належним чином, якщо на вас не складали протокол і не виносили постанову – у вас є всі шанси довести свою правоту в суді. Головне – не ігнорувати проблему і не сподіватися, що «саме розсмокчеться».
Бо іноді для відновлення справедливості достатньо просто запитати в державного органу: а де, власне, документи?
