Масштабна спецоперація під назвою «Чесний призов» розпочалася сьогодні по всій країні. Працівники Державного бюро розслідувань разом із Генштабом ЗСУ прийшли з обшуками до понад сотні територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки різних рівнів. І це не вибіркові перевірки – обшуки охопили більшість регіонів України.
Масштаб вражає. ДБР фактично одночасно зайшло до сотень кабінетів по всій країні. Такого ще не було.
Що саме шукають і чому саме зараз? Давайте розбиратися.
Не просто хабарі за «відкосити»
Перше, на чому сфокусована увага правоохоронців – це факти сприяння ухиленню від мобілізації за гроші. Корупційні схеми у військкоматах обговорюють уже не перший рік. Але тепер мова не просто про окремі випадки хабарництва. Йдеться про системну проблему, яку вирішили викорінювати хірургічним шляхом.
Тут важливий момент. Звичайний громадянин може подумати: ну, хабарі – це погано, але це ж було завжди. Однак є величезна різниця між хабаром за довідку в мирний час і хабаром за фальшиву непридатність до служби під час війни. У другому випадку це вже не просто корупція – це пряма загроза обороноздатності країни. Саме тому реакція така жорстка.
Слідчі перевіряють повний ланцюжок. Не тільки тих, хто брав гроші в кабінетах. Перевіряють і посередників – так званих «рішал», які водили клієнтів до потрібних кабінетів. Перевіряють медиків, які малювали діагнози. Перевіряють тих, хто організовував виїзд за кордон під виглядом супроводу інваліда чи волонтерської діяльності.
Комплексний підхід, як бачите. І це лише один напрямок.
Другий бік медалі: перевищення повноважень
Другий фокус спецоперації – це перевищення працівниками ТЦК службових повноважень. І мова тут не про бюрократичні порушення. Йдеться про побиття та катування військовозобов’язаних.
Коли працівник центру комплектування застосовує силу до людини, яку прийшов оповіщати – це вже не «виконання службових обов’язків». Це кримінальний злочин. Кримінальний кодекс України абсолютно чітко визначає: катування – це умисне заподіяння сильного фізичного болю або морального страждання. Стаття 127. Покарання – від п’яти до дванадцяти років позбавлення волі. Без варіантів.
І от тут виникає закономірне питання. Чому ДБР зайшло саме зараз? Відповідь проста і неприємна: кількість скарг і відеозаписів інцидентів із ТЦК досягла критичної маси. Суспільство більше не мовчить. Люди фіксують усе на камери, викладають у мережу, пишуть заяви.
Втім, навіть без відео є що перевіряти. Медичні документи, свідчення очевидців, записи камер спостереження в самих центрах комплектування. Слідчі мають із чим працювати.
Як це виглядає технічно
ДБР діє не самостійно. Спецоперація «Чесний призов» проводиться у взаємодії з Генеральним штабом Збройних сил України. Це важлива деталь. Вона означає, що військове керівництво не займає позицію «моїх не чіпайте». Навпаки – Генштаб зацікавлений у тому, щоб його структури очистилися від тих, хто дискредитує армію.
Обшуки відбуваються одночасно у понад 100 ТЦК СП. Уявіть собі масштаб координації: сотні слідчих груп, синхронний старт, взаємодія між регіонами. Все для того, щоб фігуранти не встигли знищити документи чи попередити один одного.
Що шукають? Документи, що підтверджують незаконні рішення про відстрочки чи зняття з обліку. Чорнову бухгалтерію. Листування в месенджерах. Медичні картки з очевидно фальшивими діагнозами. Готівку в особливо великих розмірах. Службову документацію, яка мала б бути знищена, але чомусь збереглася.
Кожен знайдений доказ ляже в основу кримінальної справи. І це не абстрактна перспектива. ДБР уже продемонструвало серйозний підхід у подібних справах – згадайте хоча б минулорічні затримання посадовців Одеського обласного ТЦК.
Чому це важливо для кожного
Коли говорять про корупцію в системі мобілізації, часто виникає спокуса сприймати це як щось далеке. Мовляв, стосується тільки тих, хто хоче «відкосити». Але це не так.
По-перше, кожен, хто незаконно отримав відстрочку чи виїхав за кордон за хабар – це людина, чиє місце на фронті мав зайняти хтось інший. Можливо, ваш сусід. Можливо, ваш колега. Можливо, ви самі.
По-друге, безкарність працівників ТЦК, які б’ють і катують людей, роз’їдає довіру до держави загалом. Суспільство, яке бачить такі кадри і не бачить реакції, перестає вірити у справедливість. Це руйнує той самий суспільний договір, на якому тримається спротив під час війни.
І по-третє, є суто практичний аспект. Після такої масштабної чистки система має запрацювати по-іншому. Прозоріше. Чесніше. Тому що альтернатива – це коли мобілізація перетворюється на лотерею, де результат залежить від товщини гаманця чи готовності терпіти побої.
Що далі
Зараз триває активна фаза – слідчі дії, вилучення документів, опитування свідків. Але попереду найважче: перетворення зібраних матеріалів на кримінальні провадження, доведення їх до суду, винесення реальних вироків.
Чи будуть вони реальними? Це ключове питання. Історія знає чимало гучних спецоперацій, які закінчувалися умовними строками або розвалом справ у судах. Але є підстави для стриманого оптимізму: синхронна робота з Генштабом, масштаб одночасних обшуків, чітко окреслені напрямки розслідування – все це вказує на те, що підготовка була серйозною і тривалою.
Залишається сподіватися, що «Чесний призов» стане не просто назвою операції, а реальністю, з якою зіткнуться і ті, хто торгував звільненнями від служби, і ті, хто перетворив службові повноваження на інструмент насильства.
