Коли лікар не може знайти вашу електронну медичну картку в ЕСОЗ, найчастіше всі кивають на різні медичні інформаційні системи – мовляв, у кожній лікарні своя програма, тому й не видно. Насправді це міф, який МОЗ нещодавно спростувало. Уся медична інформація про пацієнта, яку вносять до системи, зберігається централізовано – у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я. Незалежно від того, яку МІС (тобто медичну інформаційну систему) використовує конкретний медзаклад, де він розташований чи кому належить – державі чи приватному власнику. Правило єдине: всі дані стікаються в один центр.
Тож чому лікар іноді просто не бачить медичну інформацію про пацієнта, хоча ви знаєте, що її вносили? Давайте розберемося з трьома найтиповішими причинами. Бо справа не в «невидимості» системи, а в людському факторі або технічних нюансах, які легко виправити.
Доступ до записів: кому відкрито, а кому ні
Перша і, мабуть, найпростіша причина – у лікаря просто немає права зазирнути у вашу картку. Медичні працівники бачать лише ту інформацію і в тому обсязі, який необхідний для надання конкретної послуги. Це базовий принцип безпеки пацієнтських даних.
За замовчуванням доступ до всієї медичної інформації про пацієнта має тільки ваш сімейний лікар – той, до якого ви підписали декларацію. Інші фахівці, скажімо, вузькі спеціалісти в поліклініці, можуть переглядати записи лише тоді, коли це виправдано клінічною потребою. Наприклад, хірург перед операцією побачить ваші алергії та хронічні хвороби, але не зможе гортати історію відвідувань стоматолога – йому це ні до чого.
Колеги в межах одного медичного закладу теж отримують доступ не автоматично. Для цього потрібно, щоб була пряма потреба в лікуванні – умовно, ви прийшли до кардіолога, а він хоче перевірити свіжі аналізи, які вам робили в цій же лікарні. Без такої потреби система просто не покаже зайвого.
Дані внесено в МІС, але не відправлено нагору
Буває й так, що медсестра чи лікар старанно заповнили всі поля у своїй медичній інформаційній системі, зберегли їх і закрили програму. Але до центральної бази ЕСОЗ ця інформація так і не дійшла. Чому? Бо внесення в інтерфейс МІС – це лише перший крок. Далі ці дані потрібно підписати кваліфікованим електронним підписом і фізично передати до ЦБД ЕСОЗ. Без підпису і без успішної передачі вони залишаються на локальному рівні, немов замкнені в сейфі.
Уявіть ситуацію: ви пройшли обстеження в приватній клініці, де все зафіксували в їхній МІС. Через два тижні потрапляєте до державної лікарні, а там лікар розводить руками – немає ваших свіжих результатів. Справа не в тому, що системи не сумісні. Просто хтось забув натиснути «відправити» або з технічних причин передача не відбулася. Коректним вважається лише той запис, який успішно приземлився в центральній базі даних. Без цього медична інформація про пацієнта не стає доступною для інших фахівців.
Дубльовані картки: одна голова добре, а дві – плутанина
Третя причина заслуговує на окрему увагу, бо з нею стикаються частіше, ніж здається. Іноді в системі об’єднуються кілька електронних медичних карток однієї людини. Це трапляється, коли автоматична верифікація знаходить дублікати – наприклад, ви колись зверталися по допомогу як «неідентифікований пацієнт», а згодом на вас створили повноцінну картку з прізвищем та кодом. Або ж просто сталася технічна помилка, і система побачила «двійника».
При об’єднанні дані фізично не переносяться з місця на місце. Вони приєднуються до основної картки, але в інтерфейсі МІС така інформація часто ховається під спеціальними позначками – «Приєднана», «Архівна» тощо. Лікар, який відкриває вашу медичну інформацію про пацієнта, може просто не помітити ці вкладки. Або не знати, що їх варто перевірити.
К слову, історія пов’язаних карток – річ неочевидна навіть для досвідчених медиків. Уявіть: ви з дитинства обслуговувалися в поліклініці, потім переїхали, змінили сімейного лікаря, а старі записи про щеплення так і залишилися приєднаними до вашої картки з архівним маркуванням. Якщо новий лікар не копне глибше, він їх просто не побачить. Тому перше, що варто порадити спеціалісту при підозрі на зниклі дані – перевірити всі пов’язані картки пацієнта в його профілі.
Що робити, якщо все перевірили, а даних немає
Припустимо, лікар переконався, що має доступ, що записи були підписані й відправлені до ЦБД, що дубльованих карток немає або всі вкладки прогортали, – але медична інформація про пацієнта все одно не відображається. В такому разі МОЗ радить не гадати й не сваритися на техніку. Найкоротший шлях – звернутися до служби технічної підтримки тієї МІС, з якою працює ваш медзаклад. У більшості випадків проблема криється в налаштуваннях обміну даними або в помилці інтеграції, яку техпідтримка бачить зсередини.
І ще момент: якщо ви як пацієнт хочете бути певні, що ваша медична інформація не загубиться в цифрових коридорах, не соромтеся нагадувати лікарям про фінальний крок – підписання КЕП та відправку. Це займає секунди, але рятує від місяців непорозумінь. Бо центральна база ЕСОЗ чесна: що в неї потрапило, те й видно. А що застрягло в локальній системі – те існує лише в межах одного кабінету.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
