Уявіть: ви відкриваєте застосунок «Резерв+», а там світиться позначка про порушення правил військового обліку. Жодної повістки ви не отримували, протоколу на вас не складали, до суду не викликали. А запис у реєстрі вже є. Знайома картина? Саме з такої ситуацією зіткнувся позивач у справі № 280/6978/26, яку 14 вересня 2026 року розглянув Запорізький окружний адміністративний суд.
Що трапилось насправді
У електронному військово-обліковому документі позивача з’явилася інформація про те, що він порушив правила військового обліку. Паралельно ТЦК направив до поліціі звернення (зареєстроване за № Е5045325 від 05.04.2026) щодо розшуку та доставлення цієї людини.
Позивач стверджував: жодних повісток він не отримував, протоколів про адміністративне правопорушення за статтями 210 або 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно нього не складали, постанов не виносили. А раз так – то й підстав для внесення даних про порушення військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (у побуті – «Оберіг») не було.
Відповідач – районний ТЦК та СП – наполягав на протилежному. За його версією, позивачу направили повістку № 6734935 поштою з викликом з’явитися 23.03.2026. Той не прийшов – отже, вчинив адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. А звернення до поліціі – це законний механізм доставлення особи для скл-адання протоколу.
Чому суд не погодився з ТЦК
Тут важливий момент. Суддя Б.В. Богатинський пішов не шляхом оцінки – було правопорушення чи ні. Він подивився на процедуру. А процедура каже чітко.
Відповідно до пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (Закон №1951-VIII), до персональних даних вносятся відомості про притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто мают бути конкретні документи – дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови.
Чесно кажучи, логіка тут проста: немає протоколу – немає підстави для запису про порушення. У цій справі відповідач сам не заперечував, що протокол відносно позивача не складався, постанова не виносилася. А отже, суд визнав дії ТЦК щодо внесення даних про порушення військового обліку до реєстру протиправними.
Це озн-ачає: поки немає оформленого протоколу чи постанови – жодних відміток у «Оберегі» про те, що ви «порушили правила», бут-и не повинно. Саме на цьому наполіг суд, зобов’язавши ТЦК виключити такі відомості з реєстру.
А щодо «розшуку» – тут складніше
Позивач також просив визнати протиправним звернення ТЦК до поліціі та зобов’язати відповідача направити повідомлення про відсутність підстав для розшуку й доставлення.
І от тут суд відмовив. Чому?
Річ у тім, що ані Закон №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», ані Порядок організації та ведення військового обліку (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487), ані КУпАП узагалі не містять такого поняття як «розшук» призовника чи військовозобов’язаного. У ТЦК просто немає механізму оголошення когось у розшук.
Тому позначка «Розшукує ТЦК та СП» у «Резерв+», на переконання суду, має суто інформативний характер. Це спосіб сказати людині: «Вам варто з’явитися для уточнення даних». І це не тотожно юридичному поняттю «розшук», яким займаються правоохоронні органи.
А от частина 3 статті 38 Закону №2232-XII справді зобов’язує поліцію доставляти осіб, які вчинили адміністративні правопорушення за статтями210 та210-1 КУпАП, за зверненням ТЦК. І окремого порядку такої доставки законодавство не передбачає. Тобто звернення до поліціі – це робочий інструмент, передбачений пунктом 56 Порядку №1487.
Позивач не надав доказів, що відносно нього справді здійснювалися розшукові заходи поліцією. Отже, у цій частині позову суд підстав для задоволення не побачив.
Що в підсумку
Суд задовольнив позов частково:
- визнав протиправним внесення до Єдиного державного реєстру даних про порушення військового обліку без складеного протоколу;
- зобов’язав ТЦК виключити ці відомості;
- у задоволенні вимог щодо звернення до поліціі та «розшуку» – відмовив;
- також стягнув на користь позивача 532,48 грн судового збору (половину від сплаченої суми, оскілки позов задоволено частково – за правилом частини3 статті139 КАС України).
Кстаті, цікавий нюанс: суд не оцінював, чи справді позивач порушив правила обліку. Це не входило до предмету доказування у цій справі. Суд виходив із суто формального критерію: немає протоколу – немає підстав для запису в реєстрі.
Якщо ви опинилися в подібній ситуаціі – не ігноруйте. Фіксація відсутності протоколу чи постанови – це вже пів справи. Алгоритм простий: звертаєтеся до ТЦК із заявою про виключення даних, отримуєте відмову (або інакше навіщо б вони їх туди вносили) – і йдете до суду. Практика показує, що суди в такому разі стають на бік громадянина.
