Договір про сплату аліментів на дитину дозволяє визначити порядок сплати та розмір аліментів на дитину без звернення до суду. Коли між батьками є згода, то така договірна форма вирішення питання щодо утримання дитини, дозволяє значно заощадити час.
Законодавство передбачає два способи стягнення аліментів:
- на підставі угоди про сплату аліментів (договір по утриманню дітей),
- на підставі рішення суду.
Батьки дитини мають право укласти між собою договір про сплату аліментів на дитину. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.
Аліментний договір – сторони. Сторонами є батьки дитини. Для укладання цього договору не є важливим чи перебувають батьки дитини у шлюбі, чи вони розлучились, чи ніколи не одружувались. Важливе значення для договору є визначення місця проживання дитини. Отримувачем аліментів є той з батьків, з ким проживає дитина.
Аліментний договір – основні умови: розмір аліментів, строки і порядок їх сплати та підстави цільового використання аліментів.
Важливо відзначити, що умови договору про аліменти не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейним кодексом України.
Розмір аліментів за договором визначається за згодою батьків, однак він не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.82 СКУ). Якщо розмір аліментів визначено у твердій сумі, а не у відсотках від заробітку, тоді в договорі варто передбачити індексацію аліментів для забезпечення збереження купівельної спроможності аліментних виплат в умовах постійної інфляції.
Нотаріус при посвідченні договору про аліменти роз’яснює зміст ч.2 ст. 189 СКУ та зазначає у договорі про можливості стягнення аліментів у безспірному порядку на підставі виконавчого напису, якщо хтось з батьків не виконуватиме своїх обов’язків за договором.