Ситуація з доставленням до ТЦК засновника медіагрупи «Труха Україна» Максима Лавриненка розділила публічний простір на два табори. Одні кажуть: звичайна перевірка військово-облікових документів, яка виявила порушення. Інші – включно з самим Лавриненком – називають це політичним тиском за журналістські розслідування. Давайте розберемо цю історію не як новину, а як юридичний кейс: хто, на якій підставі й що саме має право робити.
Що сталося: дві версії однієї події
5 червня 2026 року у Залізничному районі Львова представники ТЦК разом із поліцейським зупинили Максима Лавриненка для перевірки документів. За офіційною інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, під час перевірки з’ясували: в облікових даних чоловіка немає ані чинної відстрочки, ані бронювання. Його доставили до Личаківсько-Залізничного районного ТЦК – уточнювати дані й проходити медичний огляд.
Версія Лавриненка кардинально інша. Телеграм-канал «Труха Україна» заявив, що засновника «фактично вистежили й затримали п’ятеро представників ТЦК» нібито «за особистою вказівкою міністра оборони Федорова». Медійник пов’язує це з тим, що останній місяць команда публікувала матеріали про оборонну сферу й бюджетні витрати, ставлячи незручні запитання.
Міністерство оборони відреагувало оперативно. Там наголосили: жодних особистих вказівок керівництва щодо окремих громадян не існує й не може існувати. Рішення ухвалюють уповноважені посадові особи виключно в межах закону. Більше того – у Міноборони назвали заяви Лавриненка частиною інформаційної атаки на тлі посилення антикорупційних заходів.
Що таке перевірка військово-облікових документів і коли вона законна
Тут момент, який часто випадає з емоційних дискусій. Перевірка військово-облікових документів – це не чиясь примха, а пряма норма закону. Відповідно до Порядку проведення призову під час мобілізації (постанова КМУ №560 від 16 травня 2024 року), представники ТЦК мають право перевіряти документи у військовозобов’язаних у будь-якому місці та в будь-який час.
Кого стосується ця норма? Усіх чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку. Виняток – ті, хто має чинну відстрочку або бронювання, а також особи, виключені з обліку за станом здоров’я. Але факт наявності цих підстав потрібно підтвердити документально. Просто сказати «я заброньований» недостатньо.
Іншими словами, якщо вас зупинили на вулиці представники ТЦК разом із поліцейським – це не перевищення повноважень. Це стандартна процедура, передбачена законодавством. Інше питання – як саме вона відбувається: чи дотримано формальностей, чи не було фізичного примусу без підстав, чи коректно склали документи. Але сам факт перевірки – законний.
Чому поліція була поруч: спільні заходи – не формальність
У повідомленні ТЦК окремо наголосили: перевірка відбувалася під час спільних заходів із представником Національної поліції. Це не випадковість і не «група підтримки». Стаття 23 Закону «Про Національну поліцію» та Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачають: поліцейські беруть участь у заходах із перевірки військово-облікових документів і мають право доставляти громадян до ТЦК у разі виявлення порушень.
Роль поліцейського тут подвійна. По-перше, він фіксує законність дій обох сторін. По-друге, саме поліція має повноваження на адміністративне затримання та доставлення особи за наявності підстав. ТЦК без поліції проводити затримання не може – це чітко розмежовано законом.
А що щодо «п’ятьох представників ТЦК», які нібито «вистежили» людину? Кількість посадових осіб під час таких заходів законом не регламентована. Це питання організації роботи, а не юридичної оцінки. Якщо немає доказів стеження чи інших незаконних методів – сама по собі присутність кількох представників не є порушенням.
Відсутність відстрочки: що це означає на практиці
Львівський ТЦК заявив головне: в облікових даних Лавриненка немає чинної відстрочки або бронювання. Це ключовий юридичний факт, який визначає всі подальші дії.
Що таке відстрочка і бронювання? Відстрочка від призову – тимчасове звільнення від мобілізації за визначеними підставами: стан здоров’я, догляд за родичами, наявність трьох і більше дітей, навчання тощо. Повний перелік – у статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Бронювання працює інакше: працівників критично важливих підприємств тимчасово «закріплюють» за роботодавцем, і вони не підлягають призову.
Якщо ні того, ні іншого в облікових даних немає – ТЦК зобов’язаний діяти. А саме: доставити особу для уточнення даних і направити на військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності. Це не покарання – це послідовність дій, прямо передбачена законодавством. Саме тому в коментарі ТЦК фігурує медичний огляд: без висновку ВЛК жодного рішення щодо призову чи звільнення від служби ухвалити не можна.
Чи міг міністр оборони дати особисту вказівку
Мабуть, найгостріше питання. Лавриненко стверджує: доставлення до ТЦК відбулося за особистою вказівкою міністра оборони. Міноборони категорично заперечує.
З юридичного погляду картина така. Рішення про перевірку документів конкретної особи, доставлення до ТЦК і направлення на ВЛК ухвалюють посадові особи на місцях – у межах їхніх прямих повноважень. Закон не передбачає механізму, за яким міністр дає персональні вказівки щодо окремих військовозобов’язаних. Система працює через загальні нормативні акти, процедури й посадові обов’язки.
Чи означає це, що такої вказівки не могло бути фактично? Ні, не означає. Будь-яка посадова особа може спробувати вплинути неформально. Але далі ми переходимо в площину доказів. Без документального підтвердження – службової записки, розпорядження, свідчень – це твердження залишається виключно медійною заявою.
І ще один нюанс. Навіть якби вказівка існувала – вона була б незаконною. Посадові особи ТЦК не зобов’язані виконувати розпорядження, що суперечать законодавству. Це базовий принцип державної служби.
Права військовозобов’язаного під час доставлення до ТЦК
Коли людину доставляють до ТЦК, у неї є чітко визначений обсяг прав – незалежно від того, планова це перевірка чи результат вуличного рейду:
- Перше: вам зобов’язані пояснити підставу для перевірки та доставлення – з посиланням на конкретні норми, а не загальними фразами.
- Друге: ви маєте право знати, хто саме з вами спілкується – посада, прізвище, підрозділ. Представники ТЦК зобов’язані пред’явити службові посвідчення.
- Третє: будь-яке обмеження свободи пересування має бути оформлене документально. Якщо вас затримують і не складають жодних паперів – це привід для адвокатського реагування.
- Четверте – критично важливе – ви маєте право на правову допомогу, тобто на адвоката, причому не після завершення процедур, а безпосередньо під час них.
Реальність, звісно, часто відрізняється від букви закону. Але саме тому знати свої права варто заздалегідь – коли ситуація вже сталася, вивчати законодавство просто немає коли.
Інформаційна війна як частина картини
Не можна оминути контекст, у якому розгортається ця історія. Міноборони прямо заявило: версія про «особисту вказівку міністра» – частина інформаційної атаки на тлі антикорупційних заходів у відомстві.
Коли дві сторони конфлікту мають різні інтереси та різні аудиторії, їхні заяви рідко бувають стовідсотково об’єктивними. ТЦК зацікавлене показати, що діє виключно в межах закону. Медіагрупа – показати себе жертвою тиску. Істина найчастіше лежить у деталях: протоколах, документах, процедурних нюансах, які з’ясуються з часом.
Але вже зараз із правового погляду можна сказати головне: сам факт доставлення до ТЦК за відсутності чинної відстрочки є законною дією. Питання лише в тому, чи дотримали процедуру під час цього доставлення. А відповідь на нього дадуть не пости в соцмережах, а юридичні документи.
