У Вінниці два гуртожитки передали з державної у комунальну власність – це дає змогу майже 150 сім’ям нарешті приватизувати житло. Роками люди мешкали в цих кімнатах, робили ремонт і навіть не могли назвати стіни своїми. Тепер усе змінюється.
Виконавчий комітет міської ради затвердив акт приймання-передачі гуртожитків із державної у комунальну власність. Після державної реестрації права власності за громадою мешканці отримали зелене світло для оформлення своїх кімнат. Про це повідомили на сайті Вінницької міської ради.
Чому це така довгоочікувана подія? Бо в Україні приватизація кімнат у гуртожитках часто наштовхувалася на бюрократичні перепони. Якщо будівля перебувала в державній власності (наприклад, на балансі якогось заводу чи університету), мешканці не могли оформити право власності на житло без згоди відомства. Це створювало патову ситуацію: людина живе, сплачуе комунальні, але юридично кімната залишається державною.
З передачею у власність громади цей статус знімається. Комунальна власність – це вже власність територіальної громади, і саме органи місцевого самоврядування тепер мають повноваження передавати таке житло у приватну власність мешканцям. Тобто замість далекого міністерства чи підприемства питання вирішуе міська рада – ближче і зрозуміліше.
Як саме відбуватиметься приватизація? Процедура регулюється Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Стаття 2 цього закону передбачае, що громадяни, які постійно проживають у гуртожитках, що стали комунальними, мають право на приватизацію займаних приміщень.
Перший крок – звернутися до місцевого департаменту комунального майна із заявою. Попередньо варто з’ясувати, чи включено ваш гуртожиток до переліку об’ектів, що підлягають приватизації. У Вінниці після передачі двох будівель такий перелік мае затвердити міська рада – це технічний момент, який вирішується швидко. Далі отримайте в департаменті довідку про комунальну належність будинку.
Потім зберіть пакет документів. Зазвичай вимагають: заяву на ім’я голови міськради, копії паспортів та ідентифікаційних кодів усіх членів сім’ї, довідку про склад сім’ї (форма 3), ордер або договір найму (якщо збереглися), технічний паспорт на кімнату. Якщо ордера немае – не біда: можна подати архівну довідку з місця роботи чи навчання, яке надавало житло, або отримати дублікат чере з суд. Такі си туації трапляються часто, і це не стане пе решкодою.
Андрій Кон дратов, ди ректор департаменту комунального майна Вінницької міської ради, пі дтвер див: «Ми за вер шили пе редачу двох гуртожитків у власність громади та зареестрували право комунальної власності на них. Завдяки цьому мешканці змо жуть приватизувати кімнати, в я ких живуть ба гато років, і надалі сам остійно розпоряд жатися своїм житлом». Він також на голосив, що це дае лю дям мо жливість реалізувати своє пра во на житло.
Стати, ко жен громадянин мае пра во на безоплатну приватизацію житла один раз у житті. Норма площі –21 ква дратний метр на осо бу та додатково 10,5 метра на сім’ю. Якщо площа більша – до ведеться до платити за «над лишки». Це ва рто вра хувати, особливо я кщо кімната про стора.
А що далі? Після ухва лення рішення про приватизацію ви отри муете сві доцтво про право власності, яке потрібно зарее струвати в Дер жавному рее стрі ре чових прав на не рухоме майно. Без цього до кументу розпоряд итися кімнатою не вийде – ні про дати, ні по дару вати, ні пе ре дати у спа док. К статі, після офор млення пра ва власності кімната стае пов ноцінним ак тивом, яким мо жна розпоряд жатися без об межень.
Уявіть с обі сім’ю, яка двад цять років меш кала в кімнаті площею 25 ква дратів, зро била там ре монт, а те пер мо же ста ти влас ни ком без зай вих бюрокра тич них кол. Чи ва рто від кла да ти? Во че видь, ні.
Тому я кщо ви меш каете в од ному з ци х гур тожит ків – не зволікайте. Варто вже за раз звер нутися до де пар та менту кому наль ного май на Він ни цько ї міськ ради за кон суль та ціе ю і по ча ти зби ра ти не об хідні до ку мен ти. Про це ду ра не мит те ва, але чи м ра ні ше роз по чне те, ти м швид ше кімната ста не ва шою.
