Фіктивна мобілізація у двох західних областях стала предметом розслідування спеціалізованих прокуратур у сфері оборони. За версією слідства, п’ятеро керівників районних ТЦК та СП вносили до реєстру “Оберіг” дані про людей, які на військову службу насправді не призивалися. Про підозру вже повідомили трьом посадовцям, а щодо двох інших прокурори скерували обвинувальні акти до суду.
Йдеться про Закарпатську та Чернівецьку області. Загалом, за даними слідства, в реєстрі з’явилося 857 записів про нібито призваних громадян, які або не існували, або жодного разу не з’являлися до територіальних центрів комплектування. Схему документували упродовж грудня 2025 – лютого 2026 року.
Як виглядала схема на папері
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки – це та сама установа, яку в побуті досі називають військкоматом. Туди людина приходить після повістки, там оновлює дані, проходить медкомісію і, якщо придатна, отримує мобілізаційне розпорядження.
Паралельно з паперовою роботою існує електронний реєстр “Оберіг”. Це державна база, де зберігаються відомості про військовозобов’язаних і призовників. Саме туди вноситься позначка про призов, і саме з неї дані розходяться далі, до інших державних систем.
Керівники ТЦК мають кваліфікований електронний підпис. Це цифровий аналог власноручного підпису, який юридично прирівнюється до нього. Маючи такий підпис, начальник підтверджує документи й записи в реєстрі самостійно, не питаючи дозволу в підлеглих.
Ось тут і з’явився простір для маніпуляцій. Посадовці, за версією слідства, використовували власні підписи й закривали облікові картки тими, хто до військкомату не приходив.
Серед записів, які виявили прокурори:
- люди, які фактично не з’являлися до ТЦК і не призивалися на службу;
- чинні військовослужбовці;
- особи, яких насправді не існує.
Така фіктивна мобілізація давала керівникам районних центрів красиву звітність перед вищим командуванням. Цифри призову зростали, план нібито виконувався, а реальні люди залишалися вдома.
Закарпаття: 54 епізоди
На Закарпатті слідчі задокументували 54 таких випадки. Найбільший епізод припав на грудень 2025 року. Колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника одного з районних ТЦК оформив як мобілізованих 46 осіб. Усі вони, за даними слідства, на службу не вирушали.
Друга історія стосується підполковника. У липні 2025 року він, за версією обвинувачення, вніс до облікових карток відомості про призов восьми громадян. Ці люди до ТЦК не прибували та на військову службу не призивалися.
Буковина і стара підозра
На Буковині ситуація розвивалася у двох напрямках. Колишньому керівнику ТЦК повідомили про підозру. Ще двом експосадовцям Чернівецької області прокурори скерували обвинувальні акти до суду, тобто їхні справи вже пройшли стадію досудового розслідування.
Тут варто розібратися в термінах, бо вони звучать схоже, а означають різне. Повідомлення про підозру – це не вирок, а офіційна заява слідства про те, що в людини вбачають ознаки злочину. Обвинувальний акт – наступний крок: документ, з яким справа потрапляє на розгляд суду.
Цікавий момент: одному з фігурантів закарпатського епізоду підозру висували не вперше. Ще в червні 2026 року йому інкримінували перевищення службових повноважень і незаконне позбавлення волі щонайменше 20 військовозобов’язаних.
Тоді суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Згодом посадовець вніс заставу і вийшов. Застава – це грошова сума, яку підозрюваний платить державі як гарантію, що не втече, не тиснутиме на свідків і приходитиме на виклики. Порушить умови – гроші залишаться державі, а запобіжний захід можуть змінити на суворіший.
Сьогодні цей чоловік продовжує військову службу у бойовому підрозділі на сході України.
Чому це не просто зайвий рядок у базі
Здавалося б, кому зле від того, що в реєстрі з’явився зайвий запис? Насправді шкода цілком конкретна:
- спотворюється звітність про мобілізацію, а отже, й планування реальних потреб армії;
- людина, чиї дані внесли без її участі, отримує статус, про який може навіть не здогадуватися;
- статистика показує, що ресурс вичерпано, хоча насправді це не так.
Фіктивна мобілізація б’є й по довірі до системи. Людина, яка в реєстрі вже “в армії”, може роками не могти оформити документи, виїхати за кордон або отримати соціальні виплати.
Схожа історія – не поодинокий випадок. Від початку повномасштабної війни правоохоронці відкрили десятки проваджень проти працівників військкоматів: за хабарі за відстрочку, за фіктивні довідки про непридатність, за незаконні затримання. Фіктивна мобілізація – ще один різновид тієї ж проблеми, тільки з іншого боку облікової картки.
Що робити, якщо вас вписали в реєстр
Перевірити свої дані можна в застосунку “Резерв+” або безпосередньо в найближчому ТЦК. Побачили позначку про призов, якого не було? Подайте письмову заяву до територіального центру і обов’язково залиште собі копію з відміткою про прийняття.
Далі – скарга до прокуратури або позов до адміністративного суду. Самі собою записи не зникають, і без звернення людина роками може рахуватися мобілізованою. Іноді варто підключити юриста, який спеціалізується саме на військовому обліку.
З юридичного боку дії посадовців тягнуть на кілька складів одразу. Внесення неправдивих відомостей до офіційних реєстрів кваліфікують як службове підроблення, стаття 366 Кримінального кодексу України. Для військових службових осіб окремо діє стаття 426 про перевищення влади чи службових повноважень. Незаконне позбавлення волі – це стаття 146.
Залежно від наслідків санкції цих статей сягають десяти років позбавлення волі.
Хто веде справу
Розслідування тримають під процесуальним керівництвом спеціалізованих прокуратур у сфері оборони Західного регіону. Це окремі підрозділи, які займаються злочинами проти порядку несення військової служби, хабарями у військкоматах, схемами з відстрочками та фіктивною мобілізацією.
Логіка тут проста. Звичайна прокуратура не завжди має доступ до військових документів і не володіє специфікою обліку. Спеціалізовані прокурори, навпаки, працюють саме з такими справами і добре розуміють, як виглядає нормальний порядок призову, а де в нього втрутилися руками.
Досудове розслідування по епізодах на Закарпатті й Буковині триває. Тим часом записи про 857 людей залишаються в реєстрі, і кожен із них доведеться або підтверджувати, або скасовувати через слідчого чи суд.
