Однією з основних гарантій для працівників, які проходять військову службу у лавах ЗСУ є збереження робочого місця та посади відповідно до норм ст. 119 КЗпП України. Посада та робоче місце зберігаються для працівників призваних до лав ЗСУ під час мобілізації або прийнятих на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення працівника. Так, за працівником зберігаються місце роботи і його посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності, в тому числі – у ФОП, у яких вони працювали на час призову.
Роботодавець, при надходженні повідомлення про призов працівника до Збройних Сил України, має видати наказ про збереження посади і місця роботи за таким працівником на весь період його подальшої служби у ЗСУ.
Такі трудові гарантії зберігаються і за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення та перебувають на лікуванні, потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік після звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення їх судом померлими.
Трудове законодавство передбачає також виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої зарплати незалежно від стажу роботи для УБД та працюючим особам з інвалідністю внаслідок війни.
Варто також відзначити, що час проходження військової служби зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, залежно від того, з якої роботи чи посади особу було мобілізовано до лав ЗСУ.
