Класифікація кавомашин за УКТ ЗЕД – тема, яка може здатися вузькою та суто технічною. Але коли від правильного коду залежить, скільки десятків чи сотень тисяч гривень мита доведеться сплатити, питання одразу перестає бути академічним. Саме в такій ситуації опинилося ТОВ «ДЕКА ЛТД» – імпортер професійних кавомашин Jura, якому Київська митниця змінила заявлений код товару, перетворивши звичайну кавомашину на «торговельний автомат» з усіма фінансовими наслідками, що з цього випливають.
Давайте розберемося, що сталося і чому Верховний Суд у справі № 160/10913/25 остаточно став на бік бізнесу.
Що саме ввозили і чому виник спір
У січні 2025 року компанія «ДЕКА ЛТД» ввезла в Україну 13 професійних кавомашин Jura – моделі X4, X10, W8 та Giga W10. Усі вони призначені для приготування кави та гарячих напоїв у закладах громадського харчування, офісах, готелях – тобто там, де каву п’ють не вдома на кухні, а в комерційних просторах.
У митній декларації імпортер указав код згідно з УКТ ЗЕД 8419812090. Це код для машин і обладнання з електричним нагріванням для приготування гарячих напоїв. І справді, кавомашини Jura – це саме таке обладнання: професійне, з електронагріванням, для приготування кави.
Але Київська митниця подивилася на ці ж машини інакше. Її посадовці звернули увагу на те, що в кавомашинах є роз’єми для підключення адаптерів – Jura Smart Connect, Jura Wi-Fi Connect, Jura Payment Connect та інших. А Jura Payment Connect, як відомо, дозволяє підключити платіжні системи. Отже, логіка митниці була такою: якщо до кавомашини можна під’єднати платіжний модуль, то перед нами не просто кавомашина, а торговельний автомат.
17 лютого 2025 року митний орган прийняв рішення № 25UA10000000048-КТ, яким змінив код товару на 8476210000 – «автомати торговельні з вбудованими пристроями для приготування гарячих напоїв». А це вже зовсім інша ставка мита.
У чому різниця між двома кодами
Тут важливий момент. Класифікація кавомашин за УКТ ЗЕД – це не просто гра з цифрами. Від коду залежить ставка ввізного мита, а отже, і сума, яку імпортер має сплатити до бюджету. Відповідно до Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації за УКТ ЗЕД, а митні органи контролюють правильність визначення коду. І якщо митниця виявляє порушення – вона має право самостійно змінити код.
Товарна позиція 8419 – це обладнання з нагріванням для обробки матеріалів, зокрема «автомати для видавання гарячих або холодних напоїв без пристроїв для збирання оплати». Ключове слово – «без пристроїв для збирання оплати». Тобто це машина, яка готує каву, але не бере за неї гроші автоматично.
Товарна позиція 8476 – це вже торговельні автомати. У Поясненнях до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України, прямо сказано: термін «торговельні» стосується монетарного обміну між покупцем та машиною. Іншими словами, ви кидаєте монету чи прикладаєте картку – машина видає товар. Немає оплати – немає торговельного автомата.
І от що цікаво: Пояснення до товарної позиції 8476 прямо передбачають, що до цієї позиції не включаються машини, які видають продукти, але не мають пристрою для збирання оплати. Такі автомати йдуть саме в позицію 8419. Тобто межа проведена гранично чітко: є пристрій для оплати – код 8476, немає – код 8419.
Що показала експертиза
Спеціалізована лабораторія Держмитслужби провела дослідження кавомашин. У висновку від 06 лютого 2025 року № 1420003302-0036 було зафіксовано: додаткове обладнання для налаштування та підключення платіжних систем у наданих кавомашинах не виявлене. Жодних зчитувачів банківських карток, приймачів готівки, монетоприймачів, касових апаратів чи систем Pay-Pass. Нічого.
Так, роз’єми для підключення адаптерів справді є. Але самі адаптери – відсутні. І що принципово: лабораторія зазначила, що перевірити наявність функції видачі товару після оплати взагалі не видається можливим, оскільки доступ до меню кавомашин Jura можливий лише після їх інсталяції.
Коротше кажучи, лабораторія не підтвердила, що ці машини можуть працювати як торговельні автомати. Вона лише вказала, що до них теоретично можна під’єднати платіжні модулі. Але сама по собі технічна сумісність із чимось, чого в комплекті немає, – це не характеристика товару, а припущення про його майбутнє використання.
Позиція Верховного Суду
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали рішення митниці протиправним і скасували його. Київська митниця пішла до Верховного Суду, але і там зазнала поразки.
У постанові від 21 травня 2026 року Верховний Суд сформулював кілька важливих тез, які варто взяти на озброєння всім, хто має справу з класифікацією кавомашин.
По-перше, визначальною ознакою торговельного автомата є не просто здатність готувати напій, а функція автоматичного продажу після оплати. Якщо кавомашина без додаткового обладнання готує та видає напій після натискання кнопки – вона не є торговельним автоматом, навіть якщо до неї колись можна буде під’єднати платіжний модуль.
По-друге, правило 2(a) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України», на яке посилався митний орган, говорить про можливість класифікації некомплектного виробу як комплектного – але лише за умови, що виріб має основну властивість завершеного. Кавомашини Jura були готовими до роботи у комплектації виробника. Вони не були «некомплектними торговельними автоматами» – вони були комплектними кавомашинами без платіжних пристроїв.
По-третє, Суд підкреслив: не можна класифікувати товар за тим, як його потенційно можна використовувати в майбутньому після доукомплектування. Класифікація відбувається за фактичними характеристиками на момент митного оформлення. Інакше будь-який пристрій із USB-роз’ємом можна було б назвати «потенційним комп’ютером».
Чому це рішення важливе для бізнесу
Класифікація кавомашин – це не поодинокий випадок. Схожі спори виникають постійно щодо різного обладнання, яке має роз’єми для підключення додаткових модулів. І логіка, яку застосував Верховний Суд, є універсальною: митний орган не може змінювати код товару на підставі припущень про те, як імпортер чи кінцевий покупець колись використовуватиме цей товар.
Оцінюється те, що є в наявності на момент митного оформлення. Є платіжний пристрій – торговельний автомат. Немає – обладнання для приготування напоїв. І жодні роз’єми «на майбутнє» цього не змінюють.
До речі, Київська митниця намагалася послатися на попередню постанову Верховного Суду у справі № 380/10416/21, але Суд відхилив це посилання. Та справа стосувалася загальних підходів до класифікації товарів, а не конкретного розмежування між позиціями 8419 та 8476. А для застосування прецедентної практики потрібна подібність правовідносин, а не просто формальний збіг тематики.
Окремо варто згадати ще один аргумент митниці – про те, що суди нібито безпідставно врахували висновок судового експерта. Верховний Суд і тут поставив крапку: визначення коду товару – це справді питання права, яке вирішує суд, а не експерт. Але ніхто не забороняє суду оцінювати висновок експерта в частині технічних характеристик товару – його комплектації, наявності чи відсутності окремих пристроїв. Саме так суди і зробили, оцінивши експертний висновок у сукупності з іншими доказами, зокрема висновком лабораторії Держмитслужби та технічною документацією виробника.
Якщо ви імпортуєте обладнання, яке потенційно може бути доукомплектоване до рівня «торговельного автомата», – уважно вивчіть комплектацію на момент ввезення. І якщо митниця намагатиметься змінити код, посилаючись на технічну сумісність із відсутніми модулями, – ви вже знаєте, що каже із цього приводу Верховний Суд.
