Строк оскарження податкових повідомлень-рішень – тема, яка хвилює багатьох підприємців. Особливо коли податкова надсилає документи на стару адресу, а ви про них навіть не здогадуєтесь. Саме така ситуація стала предметом розгляду у справі № 520/22570/25, де Верховний Суд сказав своє вагоме слово.
Уявіть собі: ви – ФОП у Харкові. Місто постійно обстрілюють, і ви змушені виїхати. А тим часом податкова проводить фактичну перевірку вашого бізнесу, виносить податкові повідомлення-рішення зі штрафами і надсилає їх на вашу харківську адресу. Ви про це нічого не знаєте – спершу через переїзд, потім через те, що лист повертається з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Саме це сталося з героєм нашої історії. Податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2024 року він фактично побачив лише у квітні 2025 року, коли його адвокат надіслав запит до ДПС. До того моменту підприємець навіть не підозрював, що йому нараховані штрафи.
Коли ж він спробував оскаржити ці рішення в суді, на нього чекав неприємний сюрприз.
Чому суди першої та апеляційної інстанцій відмовили
Харківський окружний адміністративний суд, а згодом і Другий апеляційний суд вирішили: строк оскарження податкових повідомлень-рішень сплив, тож позов розглядати не будемо. Логіка була такою.
Податкова надіслала документи рекомендованим листом на податкову адресу ФОПа. 10 грудня 2024 року лист повернувся через закінчення терміну зберігання. За правилами Податкового кодексу (пункт 42.5 статті 42), це означає, що повідомлення-рішення вважаються врученими саме в цей день. Отже, шестимісячний строк на звернення до суду завершився 10 червня 2025 року. А позов подали аж 22 серпня.
«Пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку», – зазначив суд першої інстанції. Аргументи про ракетні обстріли та вимушений переїзд до Львова, а потім до Конотопа, судді визнали непереконливими. Мовляв, воєнний стан сам по собі не є автоматичною підставою для поновлення строку – потрібні конкретні докази, що саме він завадив вчасно звернутися до суду.
Апеляційний суд додав свій аргумент: підприємець не повідомив податкову про зміну адреси, хоча закон зобов’язує зробити це протягом місяця після переїзду. Не виконав обов’язок – неси ризики.
Здавалося б, усе логічно. Але Верховний Суд побачив у цій справі значно глибшу проблему.
Що сказав Верховний Суд
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла несподіваного для багатьох висновку: рішення нижчих судів є передчасними. І ось чому.
Головна помилка судів першої та апеляційної інстанцій – надмірний формалізм. Вони ретельно перевірили, чи дотрималася податкова процедури надсилання документів. Але зовсім не дослідили, коли підприємець насправді дізнався про існування цих податкових повідомлень-рішень.
А це, на думку Верховного Суду, має вирішальне значення. Строк оскарження податкових повідомлень-рішень починається не з дати на поштовому штемпелі. Він починається тоді, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Так прямо записано в частині другій статті 122 КАС України.
І от тут виникає ціла низка запитань, які нижчі суди навіть не спробували з’ясувати.
Чи отримував підприємець акт фактичної перевірки? Якщо ні, то звідки йому було знати, що податкова взагалі виявила якісь порушення? Сам факт проведення перевірки ще не означає, що за її результатами обов’язково винесуть штраф.
Коли саме представник ДПС зателефонував підприємцю і повідомив про податкові повідомлення-рішення? Цей дзвінок, за словами позивача, став першим сигналом про проблему. Але суди навіть не спробували встановити дату цієї розмови.
Коли насправді був укладений договір з адвокатом і з якою метою? У відзиві ДПС зазначає, що договір датований 2 січня 2025 року – тобто за півроку до закінчення строку. Але що саме спонукало підприємця звернутися до юриста в січні? Можливо, він справді тоді ще нічого не знав про штрафи, а договір стосувався інших питань? Чи, навпаки, саме тоді він дізнався про податкові повідомлення-рішення і мав достатньо часу для оскарження?
Нарешті, чи дотрималася «Укрпошта» правил доставки? Верховний Суд окремо наголосив: недостатньо перевірити лише дії податкової. Треба ще з’ясувати, чи належним чином поштове відправлення було доставлене за адресою і чи дотримано процедуру вручення, передбачену Правилами надання послуг поштового зв’язку.
Чому це рішення важливе для всіх
Позиція Верховного Суду у справі № 520/22570/25 – це не просто технічне рішення. Вона нагадує про те, що право на судовий захист не може бути заблоковане через формальне застосування процедурних норм.
Так, Податковий кодекс справді дозволяє вважати документи врученими з дня повернення поштового відправлення. І так, платник податків зобов’язаний повідомляти про зміну адреси. Але ці правила не повинні перетворюватися на пастку, коли людина об’єктивно не могла знати про винесені щодо неї рішення.
Особливо гостро це питання постало під час війни. Сотні тисяч українців змінили місце проживання, рятуючись від обстрілів. І не всі з них у стресовій ситуації одразу побігли повідомляти податкову про нову адресу. Верховний Суд фактично каже: суди повинні ретельно досліджувати кожен такий випадок, а не відмахуватися формальними підставами.
Ключовий принцип, який заклав Верховний Суд: суд зобов’язаний встановити реальну дату, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Це і є точка відліку для строку оскарження податкових повідомлень-рішень. А не дата на конверті, який повернувся.
Що тепер буде зі справою? Її повернули до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. І цього разу судді мають дослідити всі обставини: коли саме підприємець дізнався про штрафи, чи справді він не міг отримати пошту, чи були в нього об’єктивні перешкоди для вчасного звернення до суду. Від відповідей на ці запитання залежатиме, чи почує суд його аргументи по суті спору.
