Масштабні махінації в ТЦК розкрили на Закарпатті та Прикарпатті. Перед судом постануть 11 колишніх і чинних посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За версією слідства, вони завищували виконання мобілізаційних планів і незаконно знімали людей із розшуку.
Якщо ви військовозобов’язаний, ця історія стосується вас напряму. Бо йдеться не про папери заради паперів, а про державний реєстр, у якому раптом з’явилися люди, що ніколи не переступали поріг військкомату. І про померлих, яких оформили як мобілізованих.
Сім підозрюваних на Закарпатті
На Закарпатті судитимуть сімох працівників районного ТЦК. Слідство каже: діяли у складі організованої групи. Очолював її керівник центру, поруч – його тодішній заступник, а ще п’ятеро були підлеглими.
Слово «організована група» тут не прикраса. У Кримінальному кодексі це окрема обтяжуюча обставина (ч. 3 ст. 28 ККУ), і вона помітно змінює рамки відповідальності. Коли злочин чинить не одна людина, а злагоджена команда з розподілом ролей, покарання за статтями Кодексу стає суворішим.
329 людей, яких насправді не мобілізували
За даними слідства, з жовтня 2025 року до березня 2026 року військові ТЦК фіктивно оформили мобілізацію 329 осіб. Розподіл ролей видно навіть у цифрах:
- керівник підтвердив неправдиві дані щодо 162 людей;
- його заступник – ще щодо 108;
- решта учасників групи внесли відомості про 59 осіб.
У сумі виходить рівно 329. Серед «мобілізованих» – ті, хто вже проходив військову службу, і навіть померлі.
Що це означає на практиці? Людина живе собі спокійно, а в реєстрі вона нібито вже в строю. Або навпаки: померлого рахують як того, хто виконує військовий обов’язок. Жодна повістка його не знайде, жодна перевірка не спрацює.
Навіщо комусь фальшивий рядок у реєстрі? Найпростіша відповідь – звітність. Завищені показники виглядають як добре виконана робота, а район у зведеннях виглядає зразковим.
Реєстр «Оберіг»: куди саме вносили фальшиві дані
«Оберіг» – це програмне забезпечення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Сам реєстр функціонує на підставі Закону України № 1951-VIII від 16 березня 2016 року. Туди стікається інформація про кожного, хто підлягає військовому обліку.
Логіка проста. Реєстр потрібен, щоб держава розуміла, скільки в неї людей у резерві. Якщо дані фальшиві, картина викривляється повністю: плани на папері виконані, а насправді ніхто нікуди не йде.
Другий епізод – незаконне зняття з розшуку. Осіб, які ухиляються від призову, розшукує Національна поліція за зверненням ТЦК. Прибрати людину зі списку означає фактично подарувати їй тишу: ніяких перевірок, ніяких візитів, ніяких пояснень.
Як таке стає можливим
Махінації в ТЦК рідко виникають на порожньому місці. Сам доступ до реєстру не робить людину винною. Винним робить внесення завідомо неправдивих відомостей, а це вже ст. 366 ККУ – службове підроблення. Якщо посадовець використав службове становище всупереч інтересам служби, додається ст. 364 ККУ.
Найуразливіше місце – звітність. Коли згори тиснуть показники, а людей бракує, спокуса домалювати цифри стає цілком реальною. І рятує тут не совість, а контроль: перевірки, аудит даних, реакція на скарги самих військовозобов’язаних.
До речі, про терміни. Військкомати в їхньому звичному вигляді давно реформували в територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Тож коли в новинах з’являються махінації в ТЦК, йдеться про ті самі установи, які ведуть облік і вручають повістки.
Побачили дивне у своєму обліковому записі? Не чекайте, поки хтось помітить це за вас. Пишіть заяву до ТЦК, вимагайте виправлення даних, а в разі відмови – звертайтеся до суду чи до правоохоронців.
Чому справа виходить за межі двох областей
Історія із Закарпаттям і Прикарпаттям показує, як махінації в ТЦК б’ють одразу по трьох речах: довірі до мобілізації, точності обліку і звичайних людях, які отримують повістки.
Коли реєстр наповнений фіктивними записами, чесний військовозобов’язаний може роками жити з ярликом ухилянта. А хтось, кому давно час відповідати за ухилення, спокійно зникає з поля зору.
Справу розслідують щодо 11 посадовців із двох областей. Семеро з них – закарпатські, решта – з Івано-Франківщини. Остаточну оцінку дасть суд: в Україні діє презумпція невинуватості, і до вироку всі фігуранти вважаються невинними.
Перевіряйте свої дані, зберігайте копії звернень, не залишайте підозрілі записи без уваги. Фіктивна мобілізація у реєстрі – не абстракція з новин, а цілком конкретний ризик для конкретної людини.
