Коли бойовий медик на передовій не може вчасно отримати морфін через мирні бюрократичні процедури – це проблема, яка коштує життів. Коли запити на міжнародну допомогу йдуть від десятка різних структур без координації – це втрата часу і ресурсів. Кабмін ухвалив пакет рішень, які мають ці вузькі місця розшити. Зміни торкнулись трьох сфер: міжнародної допомоги, вибухових речовин та медичного забезпечення.
До цього кожна складова Сил оборони – Нацгвардія, Держприкордонслужба, СБУ – могла формувати запити до міжнародних донорів окремо. Тепер Міністерство оборони стає єдиним координатором потреб усього оборонного сектору. Що це дає на практиці? Замість кількох неузгоджених запитів донори отримуватимуть одну консолідовану картину потреб. Це підвищує шанси на фінансування і знімає плутанину.
Паралельно Агенція оборонних закупівель отримала право закуповувати озброєння за кошти міжнародних партнерів для всього безпекового сектору. Раніше процедури були складнішими і довшими. Як зазначила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, уряд продовжує курс на дерегуляцію в ключових оборонних сферах.
Вибухові речовини українського виробництва тепер розглядаються як окремі предмети постачання, а не тільки як компонент боєприпасів. Якщо раніше їх можна було закуповувати лише у складі готового боєприпасу, то тепер – під конкретні потреби конкретних підрозділів. При цьому процедура підтвердження якості для виробників не змінилась, а термін кодифікації визначено до 10 днів після випробувань. Таким чином, безпекові вимоги залишаються, зникає лише зайва бюрократична обгортка.
Наркотичні та психотропні знеболювальні – морфін, кетамін та подібні – у мирний час обкладені жорсткими процедурами обігу. І правильно обкладені, адже це потужні речовини. Але в умовах бою ці мирні процедури стають бар’єром між пораненим і знеболенням.
Тепер Міністерство оборони самостійно визначатиме порядок забезпечення такими препаратами для підрозділів у зоні бойових дій. Бойові медики зможуть отримувати необхідне швидше, без зайвих погоджень.
Норма діятиме протягом воєнного стану та ще 60 днів після його завершення. Це тимчасовий воєнний режим, а не постійна відміна контролю за обігом наркотичних речовин.
Кожне з цих рішень окремо – крок невеликий. Але разом вони прибирають бюрократичні затори у трьох критичних точках: отримання зброї від партнерів, постачання вибухівки на фронт і знеболення поранених. Саме такі зміни відрізняють систему, яка працює на війну, від системи, яка працює за інерцією мирного часу.
