Мобілізація лікаря-інтерна під час дії відстрочки – ситуація, в якій опинився хірург із Запоріжжя і яка завершилась рішенням Запорізького окружного адміністративного суду на його користь. Розберімося, що саме сталося, чому ТЦК припустився фатальної помилки і які уроки з цієї історії варто засвоїти тим, хто навчається в інтернатурі.
Що трапилося: історія одного призову
Позивач – випускник Запорізького державного медико-фармацевтичного університету 2024 року – був зарахований в інтернатуру за спеціальністю «Хірургія». Договір про навчання охоплював період з 1 серпня 2024 року до 31 липня 2027 року. Паралельно чоловік працював на посаді лікаря-інтерна в Запорізькій обласній клінічній лікарні – там він проходив практичну частину підготовки.
У серпні 2025 року позивач звернувся до свого районного ТЦК із заявою про відстрочку. Додав довідку університету про зарахування в інтернатуру та довідку з лікарні про проходження практики. Це – класичний пакет документів, передбачений Додатком 5 до Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року. Комісія розглянула заяву і протоколом №34 від 26 серпня 2025 року надала відстрочку до 25 лютого 2026 року.
Звідки взявся коледж моди і стилю
А далі трапилось те, що інакше як бюрократичним курйозом не назвеш. 16 січня 2026 року до того ж ТЦК надійшло повідомлення від «Запорізького професійного коледжу моди і стилю»: мовляв, ОСОБА_1 відрахований згідно з наказом від 2 січня 2026 року. Посадовці ТЦК, не заглиблюючись у суть, внесли до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» відомості про скасування відстрочки.
Проблема в тому, що відстрочку позивачу надали не через навчання в коледжі моди і стилю. Взагалі не через нього. Підставою було зарахування в інтернатуру – зовсім інший заклад, зовсім інший статус. Уявіть: вам анулюють водійські права через те, що ви не склали іспит із квантової фізики. Абсурд? Саме так це й виглядало.
29 січня 2026 року позивача зупинили просто на території лікарні, де він працював, і доставили до об’єднаного міського ТЦК. Там швидко провели військово-лікарську комісію, визнали придатним – і того ж дня видали наказ №270 про призов. Чоловік намагався пояснити, що він інтерн і має право на відстрочку, але в реєстрі «Оберіг» уже красувався запис про її скасування.
Що сказав суд: три принципові моменти
Суд дослідив усі обставини справи і зробив кілька важливих висновків.
Перший. Відстрочка була надана на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Саме цей пункт прямо вказує, що особи, зараховані на навчання до інтернатури, не підлягають призову під час мобілізації. Термін інтернатури позивача – аж до липня 2027 року, тобто на момент призову відстрочка була чинною.
Другий. Повідомлення про відрахування з коледжу моди і стилю жодним чином не впливало на законність відстрочки, отриманої через навчання в медичній інтернатурі. ТЦК не мав права на підставі цього повідомлення скасовувати відстрочку – це різні заклади освіти, різні підстави, різні правові режими.
Третій – і, мабуть, найбільш разючий. Пункт 65 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560, чітко визначає: якщо підстави для відстрочки змінилися, комісія має ухвалити окреме рішення про її скасування та письмово повідомити особу. Суд неодноразово витребовував у відповідачів копію такого рішення – її просто не існує. Ніхто офіційно не скасовував позивачу відстрочку. Хтось механічно вніс зміни до реєстру – і цього виявилося достатньо, щоб людину відправили до військової частини.
Як суд відновив справедливість
Скориставшись правом вийти за межі позовних вимог (стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України це дозволяє, якщо потрібно для ефективного захисту), суд визнав дії районного ТЦК щодо внесення до реєстру відомостей про скасування відстрочки протиправними. А наказ про призов №270 від 29 січня 2026 року скасував.
Військову частину, до якої позивача вже встигли зарахувати, суд зобов’язав прийняти рішення про звільнення з військової служби. До речі, сам наказ про зарахування до списків особового складу скасовувати не стали – і це виправдано. Якщо людина має бути звільнена, немає потреби окремо битися над кожним проміжним наказом.
Цікава деталь: ще до винесення рішення по суті, 21 квітня 2026 року, суд частково задовольнив заяву про забезпечення позову. Військовій частині заборонили направляти позивача до районів ведення бойових дій та залучати до виконання бойових завдань. Це, погодьтеся, додало всій історії зовсім іншого виміру.
Практичні уроки для інтернів
Ця справа – не просто юридичний казус. Вона містить кілька важливих практичних висновків.
Завжди тримайте при собі оригінали або нотаріально завірені копії документів, що підтверджують статус інтерна. Довідка з університету, довідка з лікарні, договір про навчання – базовий набір, який має бути під рукою. У нашому випадку позивач мав ці документи, і це стало вирішальним аргументом.
Регулярно перевіряйте свій статус у застосунку «Резерв+». Станом на 15 січня 2026 року відстрочка позивача ще відображалась. А після протиправного втручання – зникла. Якби він не відстежував ці зміни, ситуація могла б бути ще складнішою.
Якщо ваше право на відстрочку порушили – звертайтесь до адміністративного суду без зволікань. Строки для оскарження обмежені, а практика, як бачимо, складається на користь тих, хто має належним чином оформлені документи.
Мобілізація лікаря-інтерна всупереч прямій нормі закону – це не просто прикра помилка. Це збій у системі, який вдалося виправити через суд. І добре, що позивач не змирився, а пішов до кінця. Бо коли йдеться про ваше право – пасивність найчастіше означає програш.
