Мобілізація лікаря-інтерна – тема, що викликає чимало запитань і в самих медиків, і в працівників ТЦК. Уявіть: людина щойно закінчила медичний університет, влаштувалася в інтернатуру на швидку допомогу в прифронтовому Запоріжжі, а замість оформлення відстрочки її просто хапають на вулиці й відправляють до військової частини. Саме це сталося з позивачем у справі № 280/2265/26, яку розглядав Запорізький окружний адміністративний суд.
Давайте розберемося, чому суд став на бік лікаря-інтерна і які уроки з цієї історії можуть винести інші.
Що сталося насправді
Події розгорталися 10 лютого 2026 року. Позивачу саме виповнилося 25 років – вік, коли чоловіки в Україні підлягають призову під час мобілізації. Але був нюанс: він працював лікарем-інтерном з медицини невідкладних станів на Запорізькій станції екстреної медичної допомоги. Інтернатура – це обов’язковий етап післядипломної освіти, без якого випускник-медик не може стати повноцінним лікарем-спеціалістом.
Того дня чоловік їхав громадським транспортом до ЦНАПу Шевченківського району, щоб подати заяву на відстрочку від призову. Тобто діяв абсолютно правомірно, не ховався, не ухилявся. Однак автобус зупинили працівники поліції разом зі співробітниками ТЦК, і замість ЦНАПу позивач опинився у військкоматі.
Там, за один день, йому провели військово-лікарську комісію та видали наказ про мобілізацію. Усі документи, які підтверджували статус лікаря-інтерна, просто проігнорували.
Чому лікарі-інтерни мають право на відстрочку
Тут важливий момент: закон прямо забороняє мобілізацію лікаря-інтерна. І це не якась хитра лазівка чи спірне тлумачення норми – це чітка, імперативна заборона.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами. А хто такі лікарі-інтерни? Відповідь дає стаття 61 Закону України «Про вищу освіту»: інтерн – це особа зі ступенем магістра медичного спрямування, яка проходить первинну спеціалізацію в інтернатурі для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста.
Крім того, Положення про інтернатуру, затверджене наказом МОЗ, чітко визначає: навчання в інтернатурі проводиться за денною формою.
Суд у цій справі наголосив: правовий статус лікаря-інтерна має подвійну природу. З одного боку – це трудові відносини, з іншого – освітній процес. І саме цей освітній компонент дає безумовне право на відстрочку. Не залежно від дискреції ТЦК, не залежно від думки начальника – це пряма норма закону.
Як суд оцінив дії ТЦК
Чесно кажучи, формулювання суду були досить жорсткими. Дії посадових осіб ТЦК назвали «проявом крайнього адміністративного свавілля». Суд звернув увагу на кілька ключових моментів.
По-перше, позивач не переховувався – він їхав оформлювати відстрочку офіційно. По-друге, його документи про навчання в інтернатурі свідомо проігнорували. По-третє, сама процедура мобілізації була проведена «одним днем» із явним порушенням закону.
І знаєте, що ще обурило суд? Позивач працював на швидкій допомозі в прифронтовому Запоріжжі – місті, яке щодня піддається ворожим обстрілам. Людина щодня рятувала життя мирних мешканців і поранених військових, а її натомість «запакували» у військову частину з порушенням прямої законодавчої заборони.
«Отруєне дерево»: чому військова частина теж програла
Представники військової частини намагалися захиститися доволі типовим аргументом: мовляв, наказ про призов уже виконано, позивача зараховано до списків особового складу, а звільнення можливе лише на загальних підставах – за станом здоров’я, сімейними обставинами тощо.
Але суд застосував доктрину «отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree). Суть її проста: якщо першоджерело є протиправним, то всі похідні рішення – теж. Наказ про мобілізацію був незаконним від моменту його видання (ab initio), а отже, і наказ командира частини про зарахування до списків – нікчемний.
Суд підкреслив: йдеться не про звільнення зі служби за процедурою статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Йдеться про анулювання наслідків неправомірних дій ТЦК. Юридично військова служба позивача не мала розпочинатися взагалі.
Що вирішив суд
Рішенням від 2 липня 2026 року Запорізький окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов. Наказ начальника ТЦК про призов визнали протиправним і скасували. Військову частину зобов’язали скасувати наказ про зарахування позивача до списків особового складу, звільнити його від проходження військової служби та виключити з цих списків.
Окремо суд відзначив процесуальну поведінку ТЦК під час розгляду справи. Суд витребував у відповідача особову справу позивача та наказ про мобілізацію – жодного документа надано не було. Ухвалу просто проігнорували. А оскільки за законом саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний доводити правомірність своїх дій, то суд ухвалив рішення на підставі наявних доказів позивача.
Кілька важливих практичних моментів із цієї справи. Якщо ви лікар-інтерн і вас намагаються мобілізувати – посилайтеся на пункт 1 частини третьої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Це не прохання про відстрочку, а пряма заборона на призов. І судова практика це підтверджує. Крім того, навіть якщо наказ про призов уже виконано і ви перебуваєте у військовій частині – це не кінець історії. Протиправність первинного рішення ТЦК тягне за собою скасування всіх подальших, і суд має достатньо інструментів, щоб відновити справедливість.
