Нефіксований робочий час часто беруть саме заради гнучкості. Але чи можна з таким договором працювати ще в когось? Так. І забороняти це роботодавець не має права. Розберімо, на чому тримається така позиція і що робити, якщо у вашому договорі раптом є пункт із забороною.
Договір без графіка: що це взагалі таке
Такий вид трудового договору існує у КЗпП не так давно. У липні 2022 року ухвалили Закон № 2421-IX, який додав до Кодексу статтю 21-1. У ній трудовий договір із нефіксованим робочим часом описано як особливий вид домовленості, де конкретний час виконання роботи не встановлено.
Як це виглядає на практиці? Розкладу змін у вас немає. Робота виникає тоді, коли її дає роботодавець, а постійного завантаження ніхто не обіцяє. Уявіть кур’єра, якого кличуть на кілька годин у пік замовлень, або викладача мовної школи, якого ставлять на заняття лише тоді, коли зібралася група. Між замовленнями ваш час належить тільки вам.
Гнучкість, щоправда, не означає безправність. Оплата праці та соціальні гарантії тут діють так само, як і за звичайним договором. Гроші нараховують за фактично відпрацьовані години, а мінімальні державні гарантії в оплаті праці ніхто не скасовував. Менше годин – менша сума, але платити менше, ніж дозволяє закон, роботодавець не може.
Про роботу мають попередити заздалегідь, а не поставити перед фактом за годину до початку. Це логічно: людина планує свій день, і раптові виклики руйнують будь-які плани.
Кілька роботодавців одночасно: що каже КЗпП
Тут діє загальне правило трудового права, сформульоване дуже прямо. За статтею 21 КЗпП працівник має право реалізовувати свої здібності до продуктивної та творчої праці, укладаючи трудовий договір як на одному, так і одночасно на кількох підприємствах, в установах або організаціях.
Тобто дві роботи – це не хитрість і не порушення. Це нормальна модель, яку законодавець прямо дозволив. Людина може мати основне місце роботи, а поруч тримати один або два таких договори.
Для тих, хто працює саме за таким договором, у статті 21-1 КЗпП є окреме уточнення. Роботодавець не може забороняти чи перешкоджати працівникові виконувати роботу за іншими трудовими договорами. Норма категорична, жодних галузевих винятків вона не містить.
Кстати, це стосується не лише гнучкого графіка. Працювати у кількох місцях за трудовими договорами можна загалом. Але для цієї категорії працівників законодавець вирішив підстрахуватися і сказати про заборону окремо, щоб питань не виникало.
Чому пункт про заборону не працює
Іноді в договорі все ж трапляється умова, яка прямо забороняє додаткову роботу. Формулювання буває різне, суть одна: працівник не має права працювати деінде, поки діє цей договір.
Юридично такий пункт не вартий нічого. За статтею 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством, є недійсними. А заборона на додатковий заробіток якраз погіршує становище, бо закон вам цю можливість дає.
Що це означає для вас? Навіть із підписом під таким пунктом виконувати його ви не мусите. Роботодавець не може притягнути вас до дисциплінарної відповідальності чи звільнити за те, що ви десь підробляєте.
Порівняння просте. Це як розписка про відмову від щорічної відпустки: папір із підписом є, а юридичної сили він не має. Право, яке дає закон, не зникає від того, що хтось вписав у договір протилежне.
Сумісництво, суміщення та гнучкий графік: у чому різниця
Ці три речі часто плутають, хоча різниця між ними суттєва.
- Сумісництво за статтею 102-1 КЗпП – це додаткова робота у вільний від основної час. Договір окремий, оплата окрема, тривалість чітко обмежена.
- Суміщення за статтею 105 КЗпП – це коли ви виконуєте більший обсяг роботи за тією ж посадою або обслуговуєте додаткові ділянки. Окремого договору немає, є доплата.
- Договір із нефіксованим робочим часом – це окремий документ, але графіка в ньому немає взагалі. Завантаження залежить від того, скільки роботи дасть роботодавець.
Різниця має практичний сенс. Сумісництво передбачає конкретний час, а нефіксований час – навпаки, його відсутність. Для людини, яка збирає дохід із різних джерел, другий варіант зручніший: не потрібно вибирати між двома графіками, які не сходяться.
Кому все ж таки не можна працювати деінде
Винятки існують, і про них краще знати заздалегідь. У статті 21 КЗпП є застереження: право на кілька трудових договорів діє, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Найчастіше обмеження стосуються публічної служби. Державні службовці, прокурори, поліцейські, судді здебільшого не можуть займатися іншою оплачуваною діяльністю. Для них зроблено виняток хіба що для викладацької, наукової, творчої роботи та медичної практики. Такі правила містяться в окремих законах і в антикорупційному законодавстві.
Обмеження може бути і в колективному договорі на вашому підприємстві. Тут варто перевірити одну річ: чи не погіршує така умова ваше становище порівняно з КЗпП. Якщо погіршує, вона недійсна за тією ж статтею 9.
Що робити, якщо заборону вписали в договір
Перший крок – письмове звернення до роботодавця з проханням виключити цей пункт. У тексті варто послатися на статті 9, 21 та 21-1 КЗпП. Зазвичай цього достатньо, бо мало хто з керівників готовий відстоювати умову, яка прямо суперечить Кодексу.
Якщо домовитися не вдалося, наступний крок – скарга до територіального управління Держпраці у вашій області. Інспектори реагують на такі звернення, а роботодавцю загрожує штраф за порушення інших вимог трудового законодавства. Розмір – одна мінімальна заробітна плата, як передбачає стаття 265 КЗпП.
Зберігайте докази: копію договору, листування, дати розмов. Робота в іншому місці не може бути підставою ні для догани, ні для звільнення, і це варто пам’ятати, коли вам натякають на протилежне.
Скільки годин реально витримати
Наостанок про практичний бік. Свобода працювати в кількох місцях – це інструмент, а не мета. Один договір із нефіксованим робочим часом, другий, а іноді й третій – так, законно. Але перед тим як брати чергове завантаження, порахуйте години.
Нормальна тривалість робочого часу за статтею 50 КЗпП – 40 годин на тиждень. Це не формальність, а орієнтир, який варто тримати в голові. Якщо на папері у вас три договори, а в житті виходить шістдесят годин на тиждень, вигорання прийде швидше, ніж додаткові гроші.
Такий договір цінний тим, що дозволяє керувати власним розкладом. Гріх цим не скористатися: підібрати два-три джерела доходу, які не перетинаються, і спокійно виконувати їх без конфлікту з роботодавцями.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков