Незаконна мобілізація людини, яку вже визнали непридатною до військової служби та виключили з військового обліку, – ситуація болюча і, на жаль, не рідкісна. Саме її розібрав Волинський окружний адміністративний суд у справі № 140/5054/26. Рішення ухвалили 25 вересня 2026 року, і воно стане в пригоді кожному, хто опинився в подібній колізії.
Почнемо з фактів. Чоловік, у справі його позначено як ОСОБА_1, ще 28 червня 2023 року пройшов військово-лікарську комісію. Тоді ВЛК визнала його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підстава – стаття 40а графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 та пункт 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Тобто він офіційно втратив статус військовозобов’язаного. У застосунку «Резерв+» станом на листопад 2024 року стояла позначка «Виключено», а поруч було написано прямо: «не військовозобов’язаний». Здавалося б, питання закрите назавжди.
Але в березні 2026 року все розвернулося. 29 березня група оповіщення зупинила чоловіка для перевірки військово-облікових документів. Паперового документа в нього не було, а «Резерв+» не відкривався на телефоні. В усній розмові він пояснив, що виключений з військового обліку за станом здоров’я.
Того ж дня його відправили на ВЛК при мобілізаційному пункті. Комісія встановила діагнози – астигматизм обох очей і стенокардію – і визнала чоловіка придатним до служби. А вже 30 березня 2026 року начальник територіального центру комплектування видав наказ №201 про призов, і людину відправили до військової частини.
Так і народжується незаконна мобілізація. Спершу не перевірили дані реєстру, потім швидко провели ВЛК і одразу відправили до війська.
Тут криється головна юридична тонкість. «Зняття з військового обліку» і «виключення з військового обліку» – зовсім різні речі. Після зняття людина лишається військовозобов’язаною, її можуть знову взяти на облік. А от виключення означає втрату цього статусу. Тож таку людину не можна призвати за мобілізацією.
Суд послався на позицію Верховного Суду з постанови від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24. Там чітко розмежовано обидва поняття та їхні правові наслідки. Крім того, загальний порядок мобілізації визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але він не скасовує головного правила: призвати можна лише військовозобов’язаного. Виключена з обліку людина під цю категорію не потрапляє.
Для тих, кого визнали непридатним, передбачена особлива процедура повторного огляду. Пункт 3.3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України каже: таких людей можна оглядати знову лише після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Мета – підтвердити або змінити раніше встановлений діагноз.
У цій справі таких обстежень не проводили. Жодних доказів направлень до спеціалізованих закладів або електронних направлень в електронній системі охорони здоров’я суду не надали. Тобто саму процедуру повторної ВЛК виконали з порушенням.
Суд наголосив: тягар наслідків через невиконання територіальним центром комплектування своїх обов’язків не можна перекладати на людину. Державний орган, який допустив помилку, не має права отримувати з неї вигоду. Це принцип належного урядування, який неодноразово згадує Європейський суд з прав людини.
Окремо суд згадав доктрину «плодів отруйного дерева». Якщо первинне рішення протиправне, то й усі похідні накази теж не можуть бути законними. Незаконний призов тягне за собою незаконне зарахування до списків частини.
Тому наказ про призов від 30 березня 2026 року №201 суд скасував. Так само скасував і наказ командира військової частини від 31 травня 2026 року №153 про зарахування чоловіка до списків особового складу.
Чому так, якщо командир частини безпосередньо порушень не вчиняв? Бо його наказ був похідним від незаконного рішення про мобілізацію. Коли падає первинне рішення, падає весь ланцюжок.
Відповідачі намагалися довести, що підстав для звільнення немає, адже стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» не передбачає такої підстави, як скасування наказу про призов. Суд із цим не погодився. Та стаття регулює звільнення тих, кого призвали законно. А тут сам призов був незаконним, тож посилатися на неї некоректно.
Незаконна мобілізація закінчилася повним задоволенням позову. Дії територіального центру щодо взяття на облік і призову визнали протиправними. Військову частину зобов’язали виключити чоловіка зі списків особового складу та звільнити з військової служби.
Крім того, суд зобов’язав територіальний центр внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів («Оберіг») відомості про виключення з військового обліку як непридатного до служби. Це повертає людину в стан, який існував до порушення.
Є тут і практичний момент – судовий збір. На користь позивача стягнули 3194,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань територіального центру комплектування. Адже саме його протиправні дії запустили весь цей ланцюг.
Для тих, хто зіткнувся зі схожою ситуацією, ця справа дає міцну опору. Головне правило таке: якщо вас виключили з військового обліку через непридатність, ви втрачаєте статус військовозобов’язаного. Повторний призов можливий лише після коректної процедури повторного медичного огляду, а вона значно суворіша за звичайну ВЛК.
І ще раз про головне. Незаконна мобілізація не стає законною від того, що людину вже зарахували до військової частини і вона приступила до служби. Суд може розмотати весь ланцюг назад, скасувати накази та повернути статус, який існував до помилки державного органу. Головне – вчасно звернутися по захист.
