Уявіть ситуацію: людина має статус обвинуваченого у тяжкому корупційному злочині, проте вироку ще немає. Чи можуть її мобілізувати до війська? Хмельницький окружний адміністративний суд нещодавно поставив крапку в такій справі, і відповідь виявилася досить чіткою – ні, не можуть.
Позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг наприкінці листопада 2025 року. Він подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, посилаючись на пункт 24 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Цей пункт – свого роду «страхувальна норма». Вона каже: не підлягають призову інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках. Тобто перелік тих, кому відстрочка гарантована, не є вичерпним – можуть бути й інші підстави, якщо вони прямо прописані в законодавстві.
А підстава у чоловіка справді була. Він – обвинувачений у кримінальному провадженні за кількома статтями Кримінального кодексу України. Серед них – частина третя статті 368 КК України. За класифікацією це тяжке корупційне кримінальне правопорушення. Кримінальна справа перебувала на стадії судового розгляду, обвинувальний вирок ще не ухвалили. І саме цей статус – обвинувачений, а не засуджений – став вирішальним.
Комісія при територіальному центрі комплектування, однак, вирішила інакше. 26 листопада 2025 року вона оформила протокол № 88, яким у наданні відстрочки відмовила. Причини відмови вказали такі: мовляв, немає військово-облікового документа з відміткою про звільнення в запас відповідно до Указу Президента №149, а ще бракує довідки про займану посаду, засвідченої в установленому порядку.
Чесно кажучи, читаючи це рішення, виникає враження, що комісія просто не заглибилась у суть справи. Замість того щоб перевірити правовий статус заявника, вона обмежилась формальним переліком документів. А тим часом головний документ – обвинувальний акт та ухвала суду про призначення справи до розгляду – були подані.
І ось тут вступає в дію ключова норма. Частина друга статті 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо забороняє комплектувати Збройні Сили України та інші військові формування особами, які обвинувачуються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення – якщо кримінальне провадження щодо них перебуває на стадії судового провадження.
Зверніть увагу на слово «обвинувачуються». Не «засуджені», не «визнані винними». Сам факт перебування в статусі обвинуваченого у тяжкому корупційному злочині, коли справа ще слухається в суді, вже закриває шлях до війська. І це не якась абстрактна заборона – це пряма законодавча норма.
Суд, до речі, звернув увагу на ще один цікавий момент. Виявилось, що ще 3 листопада 2025 року один із державних органів у своєму листі фактично підтвердив: якщо особа має статус обвинуваченого у тяжкому корупційному кримінальному правопорушенні, вона не підлягає призову до завершення відповідного кримінального провадження. Тобто позиція державних структур із цього питання була відома заздалегідь.
Чому ж тоді комісія відмовила? Суд встановив, що відповідач обмежився формальним аналізом поданих документів. Не перевірив належним чином правовий статус позивача як обвинуваченого, не витребував інформацію з державних органів і реєстрів. Інакше кажучи, комісія просто не виконала свій обов’язок із повного з’ясування обставин – того самого, що передбачений пунктом 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560.
А тепер – чим усе закінчилося. Суд визнав рішення комісії протиправним і скасував його в частині відмови у наданні відстрочки. Більше того – зобов’язав територіальний центр комплектування повторно розглянути заяву та ухвалити рішення про надання відстрочки від призову на підставі того самого пункту 24 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». І, звісно, стягнув із відповідача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Кому ця справа може бути цікавою? Насамперед – тим, хто опинився в подібній ситуації. Якщо ви обвинувачений у тяжкому корупційному злочині, а вироку ще немає – ви маєте законне право на відстрочку. І це не «лазівка» чи «прогалина». Це свідома позиція законодавця: особи, щодо яких триває судовий розгляд за корупційними статтями, не можуть служити у війську. Логіка проста – держава не хоче бачити у Збройних Силах тих, кого потенційно можуть визнати винними в корупції.
Крім того, ця справа – хороший приклад того, як працює пункт 24 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Він діє як відкритий перелік: відстрочку можуть отримати не лише ті категорії, що прямо перелічені в статті 23, а й будь-які інші особи, для яких обмеження чи заборона призову встановлені іншими законами. У цьому випадку таким «іншим законом» став Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» з його статтею 4.
Наостанок варто зазначити: рішення ще може бути оскаржене в апеляції. Але сама логіка суду виглядає переконливо – вона спирається на прямий текст закону, а не на його розширене тлумачення. І якщо ви стикаєтесь із подібною відмовою, варто пам’ятати: комісія зобов’язана не просто формально перевірити наявність довідок, а реально з’ясувати ваш правовий статус. Не зробила цього – її рішення можна і треба оскаржувати.
