Оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця – це не якийсь заплутаний бюрократичний лабіринт, а цілком зрозумілий механізм захисту ваших прав. Міністерство юстиції нещодавно детально роз’яснило, як саме він працює.
Уявіть: суд виграв, рішення на руках, але щось пішло не так. Приватний виконавець, який мав би допомогти вам отримати присуджене, діє дивно – або, навпаки, не діє взагалі. Знайома ситуація? Давайте розбиратися, що з цим робити.
Хто такі приватні виконавці і чому їхні дії можна оскаржити
Для початку – короткий контекст. Виконавче провадження є фінальним етапом судового процесу. Саме тут рішення суду перетворюється з паперу на реальність: борги стягуються, майно повертається, а порушені права відновлюються. Без цього етапу правосуддя так і залишилося б гарною теорією.
Примусовим виконанням рішень займаються дві категорії фахівців: державні виконавці (вони працюють у структурі Державної виконавчої служби) та приватні виконавці, які діють незалежно. І от якраз із другим варіантом у людей часто виникають питання – до кого бігти, якщо приватний виконавець, на вашу думку, порушує закон.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця регулюється одразу двома законами: «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Звучить складно, але на практиці все значно простіше.
Куди подавати скаргу: два шляхи
Тут важливий момент, який часто плутають. Усе залежить від того, який саме документ виконує приватний виконавець.
Якщо йдеться про виконання судового рішення – скаргу варто нести до того самого суду, який видав виконавчий документ. Це стосується всього спектру можливих порушень: від постанов про стягнення основної винагороди до витрат виконавчого провадження та накладених штрафів. Тобто суд, який починав справу, її ж і контролює на фінішній прямій.
Інша справа – коли приватний виконавець виконує рішення не суду, а якогось іншого органу чи посадової особи. Наприклад, постанову податкової чи рішення адміністративної комісії. У такому випадку шлях лежить до адміністративного суду. Не переплутайте – це принципово різні процедури.
Строки, які не можна пропустити
Із часом на оскарження жарти погані. Пропустите строк – і навіть очевидне порушення може залишитися без наслідків.
За загальним правилом у вас є 10 робочих днів від моменту, коли ви дізналися (або об’єктивно мали б дізнатися) про порушення своїх прав. Відлік іде не від дати ухвалення спірного рішення виконавцем, а саме від моменту, коли воно стало вам відоме. Ключове слово – «робочих», не календарних.
А от якщо оскаржуєте постанову про відкладення виконавчих дій – строк стискається до 3 робочих днів. Тут зволікання взагалі не пробачається.
Альтернативний маршрут: Рада приватних виконавців
Крім суду, існує ще один цікавий інструмент. Ви можете звернутися до Ради приватних виконавців України – це орган професійного самоврядування.
Щоправда, перевіряє Рада не все підряд. Її компетенція обмежується трьома напрямами: дотримання Кодексу професійної етики, статуту Асоціації приватних виконавців та рішень органів самоврядування. Іншими словами, це більше про професійну поведінку, а не про суто юридичні аспекти виконання.
Як це працює? Рада надсилає виконавцю письмовий запит, на який той зобов’язаний відповісти протягом 15 календарних днів – з поясненнями та підтверджувальними документами. Далі протягом 30 робочих днів Рада вивчає матеріали на предмет дисциплінарного проступку. Якщо знаходить ознаки такого – передає справу до Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Воєнний стан: що змінилося
Війна внесла свої корективи. Планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців, передбачені статтею 34 профільного закону №1403-VIII, Міністерством юстиції наразі не проводяться.
Але це не означає, що контролю немає взагалі. Працює спеціальний механізм: якщо приватний виконавець грубо порушує законодавство, Мін’юст може зупинити його діяльність на місяць. Для цього потрібне подання керівника профільного структурного підрозділу Міністерства, погоджене щонайменше п’ятьма членами Дисциплінарної комісії.
Крім того, у воєнний період діє цікава процедура прямого скасування. Постанови та інші процесуальні документи приватного виконавця можуть бути скасовані керівником того ж профільного підрозділу Мін’юсту (або особою, яка виконує його обов’язки). Звернутися з такою заявою може сторона виконавчого провадження чи особа, чиї права порушені. Але є обов’язкова умова: документ має суперечити законодавству про примусове виконання рішень, і з цього самого питання не повинно бути відкритого судового провадження між тими самими сторонами.
Як Мін’юст перевіряє виконавців під час війни
Оскільки фізичні перевірки зараз не проводяться, контроль перемістився в цифрову площину. Перевірка дотримання законодавства здійснюється на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження. Усі дії виконавця фіксуються в системі, і Мін’юст бачить там доволі багато.
Детальний порядок такого контролю прописаний у Порядку проведення перевірок, затвердженому наказом Мін’юсту від 22 жовтня 2018 року №3284/5. Там визначені всі особливості здійснення нагляду саме в умовах воєнного стану.
Чи може виконавець сам виправити помилку
Так, і це хороша новина. Під час дії воєнного стану приватний виконавець має право скасувати власну постанову чи інший процесуальний документ – або їхню частину. Зробити це він може як за заявою сторони виконавчого провадження, так і за власною ініціативою.
Головне – наявність об’єктивних підстав. Не «передумав», а саме об’єктивних: помилка в документі, нові обставини, які раніше не були відомі, тощо. Іноді це найшвидший шлях вирішити проблему – просто звернутися до самого виконавця із заявою, перш ніж іти до суду чи Мін’юсту.
З чого почати
Перед тим як писати скаргу – чи то до суду, чи до Ради, чи до Мін’юсту – варто зібрати все, що підтверджує порушення. Постанови виконавця, листування (паперове й електронне), повідомлення, банківські документи, скріншоти з автоматизованої системи – усе, що має стосунок до справи.
Чому це важливо? Бо голослівне твердження «виконавець порушив мої права» важить значно менше, ніж те саме твердження, підкріплене конкретними доказами. І чим повнішим буде пакет документів, тим швидше й об’єктивніше розглянуть вашу справу.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця – це не вирок і не надзвичайна подія. Це нормальний робочий механізм, передбачений законом саме для того, щоб ви могли захистити себе. Користуйтеся ним.
