Відомості про звернення ТЦК до Нацполіції у вашому Резерв+ – привід для паніки чи помилка, яку цілком реально виправити через суд? Саме з таким запитанням зіткнувся чоловік, який відкрив мобільний застосунок і побачив там неприємний «сюрприз». У його електронному військово-обліковому документі красувався запис: «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції», а причина – «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Історія дійшла до Запорізького окружного адміністративного суду (справа № 280/8143/26), і рішення виявилося повчальним для всіх, хто стикається з подібними ситуаціями.
Що саме побачив позивач у Резерв+
Уявіть: ви оновлюєте дані в застосунку, і раптом бачите, що ТЦК вже звернувся до Нацполіції щодо вас. Причина – неявка за повісткою. При цьому саму повістку ви, можливо, навіть не отримували. Саме так сталося з позивачем у цій справі.
У його військово-обліковому документі, сформованому станом на 21 липня 2026 року через «Резерв+», містилися відомості про звернення ТЦК до Нацполіції від 11 березня 2026 року. Підстава – нібито неявка за повісткою. Чоловік вирішив не миритися з таким статусом, звернувся через адвоката до ТЦК із запитом, а згодом подав позов до суду.
Позиція ТЦК: повістка була, явки не було
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у відзиві на позов виклав свою логіку. Позивач перебуває на військовому обліку з 2013 року. Йому сформували повістку №5567187 із викликом на 19 січня 2026 року. Оскільки чоловік не з’явився, а поважних причин не повідомив – у його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
А далі – стандартний алгоритм: звернення до Національної поліції для адміністративного затримання та доставлення громадянина до ТЦК. Начебто все логічно. Але суд подивився на ситуацію інакше, і ось чому.
Чому суд став на бік позивача
Ключовий момент, який зіграв вирішальну роль: позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності. Жодного разу. Це підтвердив сам ТЦК у відповіді на адвокатський запит – станом на 6 квітня 2026 року ані протоколу, ані постанови щодо чоловіка не складали.
І ось тут починається найцікавіше. Відповідно до пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до реєстру вносяться відомості саме про притягнення до адміністративної відповідальності – із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу або постанови. Тобто поки немає самого факту притягнення до відповідальності – немає й законних підстав для появи запису в реєстрі. Жодних.
Суд прямо вказав: оскільки позивач не притягувався до відповідальності, внесення відомостей про звернення ТЦК до Нацполіції до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є безпідставним. Простіше кажучи: не можна фіксувати порушення, якого юридично ще не встановили.
А що зі зверненням до Нацполіції?
Тут теж є важливий процесуальний нюанс, який багато хто випускає з уваги. Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, ТЦК дійсно має право звертатися до поліції для доставлення особи. Але – з конкретною метою: скласти протокол про адміністративне правопорушення, якщо зробити це на місці неможливо.
А тепер відкриваємо статтю 258 КУпАП. В особливий період протокол про адміністративні правопорушення за статтями 210 та 210-1 взагалі не складається, якщо особа не з’явилася без поважних причин, будучи належним чином повідомленою, і ТЦК має підтвердні документи про отримання виклику. У такому разі уповноважена посадова особа одразу виносить постанову – без жодного протоколу.
Колегія суддів резюмувала це просто: необхідність звертатися до поліції для доставлення позивача з метою складення протоколу була відсутня. Коли закон дозволяє винести постанову без протоколу, тягнути людину через поліцію для його оформлення немає жодного сенсу. А раз мета звернення не відповідає реальній процесуальній потребі – дії ТЦК виходять за межі повноважень.
А що з повісткою? Її взагалі вручили?
Це окреме питання, яке варто прояснити, бо на ньому часто будується весь захист у подібних справах. Позивач стверджував, що повістку йому не вручали належним чином – адже поштове відправлення було подане оператору через 19 днів після визначеної в повістці дати явки. І справді, як можна з’явитися за викликом, якщо сам виклик ще навіть не відправили?
Однак суд встановив: повістка була направлена засобами поштового зв’язку «Укрпошта» на адресу позивача та повернута відповідачу з відміткою «адресат відсутній». Відповідно до пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, день проставлення такої відмітки вважається належним підтвердженням оповіщення.
Тобто з формального боку ТЦК дотримався процедури оповіщення. Але – і це принципово – навіть належне оповіщення не дає права вносити відомості про звернення ТЦК до Нацполіції до реєстру без фактичного притягнення особи до відповідальності. Це два різні юридичні механізми, і змішувати їх не можна.
Що вирішив суд
Запорізький окружний адміністративний суд задовольнив позов у повному обсязі. Ось які конкретні наслідки це мало для позивача:
– дії ТЦК щодо внесення відомостей про наявність інформації про звернення до Нацполіції визнано протиправними;
– ТЦК зобов’язали виключити ці відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
– дії щодо направлення звернення до органів Національної поліції про адміністративне затримання та доставлення також визнано протиправними;
– ТЦК має направити до поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання позивача – відповідно до абзацу 17 пункту 79 Порядку №1487.
Окремо суд стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 2129,92 гривні.
Корисність цього рішення виходить далеко за межі однієї конкретної справи. Воно чітко окреслює межі повноважень ТЦК: внесення відомостей про порушення до реєстру можливе лише після фактичного притягнення до відповідальності, а звернення до Нацполіції для доставлення громадянина не може бути автоматичним – воно має відповідати реальній процесуальній потребі, яка в багатьох випадках просто відсутня через особливості статті 258 КУпАП. І якщо ви відкрили Резерв+ і побачили там схожий запис – тепер ви знаєте, що це не вирок, а лише привід уважно перевірити, чи всі юридичні підстави для його появи ТЦК дотримав.
Кстати, окрема деталь, яка варта уваги: навіть коли суд визнав оповіщення через пошту належним, це не врятувало ТЦК від програшу. Бо головним було не те, чи отримали ви повістку, а те, чи є законні підстави для конкретного запису в реєстрі та для звернення до поліції. Саме на цьому варто будувати захист, а не лише на оскарженні факту вручення повістки.
