Верховна Рада зареєструвала проект закону №15418, який пропонує змінити підхід до оцінки ризиків домашнього насильства. Якщо коротко – депутати хочуть, аби під час оцінювання небезпеки для постраждалої особи обов’язково визначали рівень загрози для кожної дитини, яка живе з нею. Це, на перший погляд, невелика правка, але вона здатна суттєво вплинути на безпеку дітей у родинах, де є насильство.
Коли ми говоримо про домашнє насильство, то часто уявляємо собі лише дорослого потерпілого. А тим часом у сусідній кімнаті може перебувати дитина, яка чує крики, бачить побої або сама стає мішенню для агресора. І саме цю реальність намагається врахувати законопроект №15418.
Що саме пропонують змінити
Зараз пункт 21 частини першої статті 14 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає повноваження суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії такому насильству. Зокрема, йдеться про оцінку ризиків, що загрожують постраждалій особі. Формулювання чинної норми сфокусоване на дорослому, а діти залишаються наче «в комплекті» – тобто окремо їхню безпеку ніхто не оцінює.
Проект закону №15418 змінює цю логіку. Пункт 21 хочуть викласти в такій редакції: «оцінку ризиків, що загрожують постраждалій особі з одночасним визначенням ризиків щодо загроз кожній дитині, що проживає з постраждалою особою». Тобто відтепер поліцейський, соціальний працівник або інший уповноважений орган має не просто оцінити ситуацію загалом, а зупинитися й подивитися на неї очима кожної конкретної дитини. Це і є ключова відмінність.
Чому оцінка ризиків має бути окремою для кожної дитини
Давайте розберемося, як працює оцінка ризиків на практиці. Це не просто формальна галочка в протоколі – це інструмент, який допомагає прийняти рішення про терміновий заборонний припис, вилучення кривдника з помешкання або направлення дитини до безпечного місця. Якщо оцінювання ризику проводиться лише щодо дорослого, можна пропустити небезпеку для малюка, який, наприклад, не є сином або донькою кривдника, але живе в тій самій квартирі.
Уявіть ситуацію: мати звертається до поліції через побиття з боку співмешканця. Поліція оцінює ризики для неї – так, небезпека є, виноситься заборонний припис. Але в цій же квартирі перебуває її трирічна донька від попереднього шлюбу. Чи становить кривдник загрозу для цієї дитини? Якщо раніше це питання могло залишитися на розсуд конкретного правоохоронця, то після ухвалення проекту №15418 воно стане обов’язковим для вивчення.
Крім того, дитина може страждати не лише від фізичного насильства. Психологічне насильство, свідком якого вона стає, ламає її уявлення про безпеку. І якщо оцінка ризиків не враховує цього, то ми пропускаємо величезний пласт шкоди. Саме тому законопроект №15418 вимагає фіксувати загрози для кожної дитини окремо – адже навіть у межах однієї родини рівень небезпеки може бути різним.
Як це вплине на роботу поліції та соціальних служб
Коли закон набуде чинності, поліцейські, які виїжджають на виклик про домашнє насильство, будуть зобов’язані внести до протоколу оцінку ризиків не тільки щодо заявниці чи заявника, а й щодо кожної дитини, яка проживає за цією адресою. Для цього знадобиться встановити, скільки дітей перебуває в приміщенні, який їхній вік, чи є попередні звернення стосовно них, чи фіксувалася раніше агресія саме щодо малолітніх.
Це не означає, що поліцейський має сам стати дитячим психологом. Швидше, йдеться про те, щоб зібрати мінімально необхідну інформацію і передати її далі – до служби у справах дітей, до соціального працівника. Уже на підставі цієї оцінки ризиків вони зможуть ухвалити рішення: чи потрібно тимчасово вилучити дитину із сім’ї, чи надати родині підтримку, чи скерувати кривдника до корекційної програми.
Крім того, оцінка ризиків для кожної дитини має враховувати індивідуальні особливості. Наприклад, підліток може бути менш вразливим до фізичного насильства, але гостріше реагувати на психологічний тиск. Немовля ж повністю залежне від дорослих і навіть короткочасна присутність агресора може загрожувати його життю. І ця градація повинна бути відображена в документах.
Кілька слів про те, чого не вистачало раніше
До появи проекту №15418 оцінка ризиків у сфері домашнього насильства була сфокусована переважно на дорослій потерпілій особі. Це призводило до того, що діти потрапляли в сіру зону. Наприклад, якщо мати відмовлялася писати заяву, то й дитина автоматично залишалася без захисту, навіть якщо стосовно неї були прямі погрози. Нова редакція пункту дозволяє оцінювати небезпеку для дитини незалежно від позиції дорослого.
Інший важливий момент: у багатодітних родинах рівень загрози може бути неоднаковим. Кривдник може проявляти агресію лише до однієї дитини, а інших не чіпати. Або, навпаки, старша дитина сама стає свідком насильства і починає захищати молодших. Усе це потребує індивідуального підходу, і саме його запроваджує цей законопроект.
Що зміниться для пересічної родини
Можливо, ви спитаєте: яка мені різниця, що там у депутатських правках? Але уявіть, що ваша сусідка з двома дітьми потерпає від чоловіка-тирана. Раніше поліція могла приїхати, поговорити, виписати припис – і поїхати. Тепер ситуація зобов’яже їх обов’язково поцікавитися, чи є загроза для дітей. І якщо буде потрібно – викликати соціальну службу.
Також зміни торкнуться роботи мобільних бригад, які реагують на випадки домашнього насильства. Вони отримають чітку вказівку: оцінка ризиків має бути не загальною, а персоніфікованою. Це означає, що в акті реагування з’явиться окрема графа або блок, де фахівець повинен вказати рівень небезпеки для кожної дитини, яка проживає в домогосподарстві.
Коли чекати змін
Проект закону №15418 набуде чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Тобто як тільки парламент проголосує, президент підпише, а текст з’явиться в «Голосі України» – на наступний день він уже діятиме. Жодних перехідних періодів чи відстрочок. Тож усім суб’єктам, які залучені до системи протидії домашньому насильству, варто починати готуватися заздалегідь: оновлювати алгоритми, проводити інструктажі, вносити зміни до форм документування.
Практичний аспект також полягає в тому, що правильна оцінка ризиків для кожної дитини дозволить швидше передавати справи до суду. Адже суддя, маючи перед собою не просто загальне формулювання «загроза для сім’ї», а конкретні дані про небезпеку для конкретної дитини, зможе ухвалити більш обґрунтоване рішення – чи то про обмеження батьківських прав, чи про визначення місця проживання дитини.
Декілька слів про те, як це реалізувати технічно
Критики можуть зауважити, що запровадження оцінки ризиків для кожної дитини – це додаткове навантаження на поліцію. Але, по-перше, безпека дітей того варта. По-друге, більшість алгоритмів уже містять опитувальники для виявлення загроз, тож залишиться лише доповнити їх окремим блоком. По-третє, практика показує, що чіткість вимог, навпаки, спрощує роботу: коли ти знаєш, що маєш зробити обов’язково, менше шансів помилитися.
Деякі фахівці вже використовують шкалу оцінювання ризиків, де враховуються фактори на кшталт «попередні факти насильства щодо дітей», «наявність зброї», «погрози вбивством». Завдяки проекту №15418 цей інструментарій стане не просто рекомендацією, а нормою закону. І це великий крок до того, щоб жодна дитина не залишилася непоміченою у вирі домашнього насильства.
Наостанок варто сказати: цей законопроект не вводить нових покарань чи додаткових обов’язків для пересічних громадян. Він виключно вдосконалює механізм захисту дітей, які опинилися в епіцентрі домашнього насильства. І якщо ми хоч іронізуємо над законотворчістю, то такі точкові зміни – це саме той випадок, коли закон справді стає на бік найуразливіших.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
