Перехід із пенсії держслужбовця на пенсію за віком за загальним законом – тема, що викликала розкол у судовій практиці протягом останніх років. Уявіть: ви роками отримували пенсію як державний службовець, а потім вирішили перейти на звичайну пенсію за віком. І тут Пенсійний фонд каже: «Показник середньої зарплати беремо старий, ще за 2014–2016 роки». Логічно? Не дуже. Саме це сталося з позивачкою у справі №460/25663/23, яку 12 травня 2026 року розглянула судова палата Верховного Суду.
Давайте розберемося, що трапилося і чому це рішення важливе для всіх, хто колись отримував пенсію за Законом України «Про державну службу».
Суть проблеми: дві пенсії – два різні показники
Жінка з 2009 року отримувала пенсію за віком, призначену за Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII. У вересні 2023 року вона звернулася до Пенсійного фонду із заявою про переведення на пенсію за віком уже за іншим законом – Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.
Пенсійний фонд перевів її, але під час обчислення розміру нової пенсії застосував показник середньої заробітної плати за 2014–2016 роки. Жінка ж наполягала: раз я вперше звертаюся за пенсією саме за Законом №1058-IV, то й показник має бути свіжішим – за 2020–2022 роки, як того вимагає стаття 40 цього закону для первинного призначення пенсії.
Чому це принципово? Бо середня зарплата в Україні за 2020–2022 роки суттєво вища, ніж за 2014–2016. А отже, і розмір пенсії, обчислений із застосуванням нового показника, був би відчутно більшим.
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Рівненський окружний адміністративний суд у лютому 2024 року відмовив позивачці. Восьмий апеляційний адміністративний суд у червні того ж року рішення залишив без змін.
Логіка судів була такою: пенсія за віком за Законом «Про державну службу» і пенсія за віком за Законом №1058-IV – це один і той самий вид пенсії. Тому жодного «первинного призначення» немає – є звичайне переведення з одного виду пенсії на інший. А при переведенні, мовляв, показник середньої зарплати має залишатися тим самим, що й при попередньому призначенні.
Комусь така логіка може здатися переконливою. Але є нюанс.
Чому це не просто «переведення»
Тут важливий момент: коли жінці у 2009 році призначали пенсію за Законом «Про державну службу», показник середньої заробітної плати в Україні взагалі не враховувався. Механізм обчислення пенсії держслужбовця був зовсім іншим – її розмір визначався як відсоток від заробітної плати державного службовця (80% згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII). Жодної прив’язки до загальнонаціонального показника середньої зарплати.
А от формула розрахунку пенсії за Законом №1058-IV (стаття 40) прямо містить цей показник як ключовий елемент: Зп = Зс × (Ск : К). Де Зс – це якраз середня зарплата в Україні за три роки, що передують року звернення.
Іншими словами, колишнього показника просто не існує в природі. Немає що «зберігати» при переведенні.
Розкол у Верховному Суді
Коли справа дійшла до касації, з’ясувалося: сам Верховний Суд у різний час ухвалював протилежні рішення з одного й того ж питання.
Одні колегії суддів (у справах №520/12961/16-а, №639/2751/17, №460/51067/22) вважали: перехід із пенсії держслужбовця на пенсію за віком за Законом №1058-IV – це справді первинне призначення, тому застосовується показник за три роки перед зверненням.
Інші колегії (у справах №240/10092/22, №300/1149/23, №560/4589/21) наполягали на протилежному: це той самий вид пенсії, просто за іншим законом. Жодного нового показника.
Саме через цю суперечність справу №460/25663/23 і передали на розгляд судової палати – щоб поставити крапку.
Що сказала судова палата
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду під головуванням судді Кравчука В.М. дійшла чіткого висновку.
По-перше, частина третя статті 45 Закону №1058-IV регулює порядок переведення з одного виду пенсії на інший тільки тоді, коли попередня пенсія була призначена саме за Законом №1058-IV. Якщо ж особа отримувала пенсію за іншим законом – наприклад, за Законом «Про державну службу», – то її звернення за пенсією за Законом №1058-IV є первинним призначенням.
По-друге, під час призначення пенсії за Законом «Про державну службу» показник середньої заробітної плати в Україні не обчислювався і не застосовувався взагалі. Тому посилатися на нього при переведенні просто неможливо – немає до чого прив’язуватися.
Колегія також послалася на правову позицію, яку раніше висловлювали Верховний Суд України (постанова від 31 березня 2015 року у справі №21-612а14) та Велика Палата Верховного Суду (постанова від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17). Суть тієї позиції: якщо попередня пенсія призначалася не за Законом №1058-IV, то при зверненні за пенсією за цим законом має застосовуватися показник середньої зарплати за три роки перед роком звернення.
Новий правовий висновок
Судова палата сформулювала правило, яке відтепер має застосовуватися в усіх аналогічних справах:
Перехід особи з пенсії за віком, призначеної за Законом України «Про державну службу» №3723-XII, на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV відбувається у спосіб первинного призначення пенсії. А отже, застосовується показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення.
У конкретній справі це означало: жінка, яка звернулася у 2023 році, має право на обчислення пенсії із застосуванням показника за 2020–2022 роки. Суд зобов’язав Пенсійний фонд здійснити перерахунок із 4 вересня 2023 року. Крім того, на користь позивачки стягнули майже 3 864 гривні судового збору.
Кому цікава деталь: до 1 травня 2016 року пенсійне забезпечення держслужбовців регулювалося старим Законом «Про державну службу». Після набрання чинності новим законом (№889-VIII) спеціальні пенсійні норми для держслужбовців зникли, а стаття 90 нового закону прямо відсилає до загального Закону №1058-IV. Тож колишні держслужбовці, які досі отримують пенсію за старими правилами, можуть у будь-який момент перейти на загальну систему – і тепер це рішення Верховного Суду гарантує їм справедливий розрахунок із застосуванням актуального показника середньої зарплати, а не застарілого.
