Працівники з неповним робочим днем можуть законно зменшити суму податку на доходи фізичних осіб завдяки податковій соціальній пільзі (ПСП). Це не складна бухгалтерська хитрість, а пряма норма Податкового кодексу, про яку часто забувають навіть ті, кому вона справді вигідна. Тож давайте розберемося, як перетворити цю пільгу на реальні гроші у вашому гаманці.
Хто має право на пільгу і за яких умов
Податкова соціальна пільга доступна далеко не всім. Її застосовують лише до місячної заробітної плати (або прирівняних до неї виплат), яку ви отримуєте від одного роботодавця. Тут одразу два принципові моменти: ви самі обираєте, який саме роботодавець враховуватиме ПСП, і ваш дохід на цьому місці не повинен перевищувати встановлену межу.
У 2026 році граничний розмір доходу для отримання базової пільги становить 4660 грн. Цифра виникла не зі стелі: прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2026-го дорівнює 3328 грн, а закон вимагає множити його на 1,4 та округлювати до найближчих 10 гривень. Саме тому ви бачите 4660. Усе, що нижче цієї межі, потенційно дає право на ПСП.
Коли йдеться про неповний робочий день, шанси скористатися пільгою значно зростають. На пів ставки чи на чверть ставки зарплата часто не дотягує навіть до 4660 грн, а отже, працівник автоматично потрапляє в коло «щасливчиків». Колеги на повній зайнятості з такою ж тарифною ставкою перевищують ліміт і пільги не мають, а от вам бухгалтер зобов’язаний її нарахувати, якщо ви подали письмову заяву.
Скільки становить базова податкова соціальна пільга
Формула теж проста. Розмір базової ПСП дорівнює 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня поточного року. Тому впродовж усього 2026 року базова пільга залишається незмінною – 1664 грн (3328 грн × 50 %). Так-так, вона не змінюється щомісяця, навіть якщо прожитковий мінімум підвищать з липня чи грудня. Орієнтир – завжди 1 січня.
Як це впливає на вашу зарплату? Уявіть, що ви працюєте на півставки й отримуєте 4500 грн на місяць. Це менше граничних 4660 грн, тому маєте право на ПСП. Бухгалтер спочатку віднімає пільгу: 4500 – 1664 = 2836 грн. І саме з цієї суми утримується ПДФО 18 % – 510,48 грн. А також військовий збір 1,5 % – 42,54 грн. На руки ви отримаєте: 4500 – 510,48 – 42,54 = 3946,98 грн.
Якби пільги не було, ПДФО нараховували б на всі 4500 грн: 810 грн податку та 67,50 грн військового збору. Тоді до видачі вийшло б лише 3622,50 грн. Як бачите, податкова соціальна пільга дає вам додаткові 324,48 грн щомісяця. За рік набігає майже 3900 грн – приємний бонус, правда ж?
До речі, ця сама логіка працює і для інших сум, нижчих за 4660 грн. Скажімо, якщо ваша зарплата 3000 грн, база для оподаткування становитиме лише 1336 грн. Тобто ПСП вигідніша саме для тих, чий дохід балансує трохи вище позначки 1664 грн, але не дотягує до 4660. Якщо ж зарплата виявиться меншою за 1664 грн, пільгу застосовують у розмірі фактичного доходу – бюджет не може піти в мінус.
Які нюанси треба знати, щоб не помилитися
Перше і головне: податкова соціальна пільга надається виключно за одним місцем роботи. Якщо ви працюєте на двох роботах і на обох зарплата менша за 4660 грн, оберіть ту, де сума вища – так пільга принесе більше вигоди. Але заяву подаєте лише одному роботодавцю, а іншому повідомляєте, що вже скористалися правом.
Друге: якщо хоча б в одному місяці календарного року ваш дохід на цьому місці перевищить 4660 грн (наприклад, нарахували премію чи оплатили лікарняний у повному розмірі), пільга в цьому місяці не застосовується. А в наступному, коли зарплата знову знизиться до звичайного рівня, відновиться автоматично – окрему заяву подавати не треба.
Третє: базову ПСП потрібно відрізняти від підвищеної. Якщо ви утримуєте двох чи більше дітей до 18 років, або самі є особою з інвалідністю, постраждалою від Чорнобильської катастрофи тощо, для вас діють зовсім інші розміри і ліміти. Але це вже окрема історія, яка вимагає додаткових документів.
Ну і звісно, без вашої ініціативи нічого не станеться. Роботодавець не має права застосовувати податкову соціальну пільгу «за замовчуванням». Ви маєте власноруч написати заяву – у довільній формі, але з обов’язковим зазначенням підстави (неповний робочий день сам по собі підставою не є, підставою є розмір доходу, що не перевищує ліміт). До заяви часто просять додати довідку з іншого місця роботи про те, що ви там пільгою не користуєтесь. Шаблон вам підкаже кадровик або бухгалтер.
Якщо ж ви працюєте за сумісництвом і основне місце роботи чомусь відмовляє у застосуванні ПСП, хоча зарплата менша 4660 грн, нагадайте керівництву про статтю 169.4.1 Податкового кодексу. Або зверніться до податкової – вони швидко пояснять, що ваші права порушують. Проте на практиці відмов буває мало, зазвичай бухгалтери самі радять подати заяву, коли бачать низький дохід.
Окремо варто сказати про військовий збір. Він утримується з тієї ж бази, що й ПДФО, тож зменшення оподатковуваного доходу логічно зменшує і цей збір. Жодних додаткових винятків для нього не передбачено, що тільки посилює ефект від пільги.
Базова податкова соціальна пільга – це не тимчасова акція, а стала норма Податкового кодексу. Отже, якщо наступного року прожитковий мінімум підвищать, зростуть і граничний дохід, і сума пільги. Але зараз, у 2026-му, ваші 1664 грн неоподатковуваного доходу вже чекають на вас. Залишається тільки перевірити свою зарплату і, якщо вона менша 4660 грн, подати заяву. І нехай ці додаткові три з гаком сотні гривень щомісяця будуть приємним нагадуванням про те, що знання законів справді зберігає гроші.
