29-річний Олександр помер після того, як провів кілька днів у Воловецькому районному територіальному центрі комплектування. Його рідні кажуть, що на тілі були синці, а в лікарні причиною смерті назвали отруєння. Представництво Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Закарпатській області вже почало перевірку, а поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство. Історія обросла чутками, тому давайте розбиратися, що відомо насправді і чому ця справа має значення для кожного.
Перші сигнали про ймовірне побиття чоловіка після мобілізації з’явилися в соціальних мережах. Саме під час моніторингу представництво омбудсмена натрапило на тривожні дописи. Того ж дня до Державного бюро розслідувань, Військової служби правопорядку, поліції Закарпаття та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони полетіли листи реагування. Ситуацію взяв під особистий контроль представник Уповноваженого в області Андрій Крючков.
Щоб зрозуміти масштаб, важливо знати попередні обставини. Хрещена мати загиблого Надія Ярош у коментарі Суспільному розповіла: Олександр разом із братом їхали у відрядження до Воловця. На вокзалі їх зупинили поліцейські для перевірки документів. Це був звичайний рейд, яких зараз чимало. Після перевірки Олександра доправили до місцевого ТЦК – територіального центру комплектування та соціальної підтримки, простіше кажучи, до військкомату. Далі, зі слів жінки, події розгорталися стрімко: 9 червня чоловіка забрали, а вже 11 червня він опинився в лікарні у важкому стані.
13 червня Олександр помер. На тілі, за свідченнями рідних, були синці. Медики вказали причиною смерті отруєння. Сім’я одразу написала заяви до поліції – і це правильний крок, коли є підозра на насильницьку смерть.
Речниця Нацполіції Закарпаття Ганна Дан підтвердила журналістам: 11 червня від медиків надійшло повідомлення про госпіталізацію чоловіка саме з приміщення РТЦК. Пізніше лікарі сповістили про смерть. За цим фактом правоохоронці провели першочергові дії – оглянули місце події, задокументували все, що могло мати значення. Відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і це ключовий момент – саме з цього моменту починається офіційне слідство.
Поліція відкрила провадження за статтею 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство. Поясню простими словами: це не «необережність» чи «перевищення повноважень», а найтяжча кваліфікація, яка передбачає від 7 до 15 років позбавлення волі, а за обтяжливих обставин – аж до довічного ув’язнення. Звісно, це лише попередня правова оцінка. Остаточну картину дасть комплексна судово-медична експертиза. Саме вона має встановити справжню причину смерті, час і механізм утворення тілесних ушкоджень, якщо вони були. Такі експертизи можуть тривати тижнями, але без них неможливо ні підтвердити, ні спростувати версію про побиття.
Коли в сім’ї трапляється подібне, розгубленість – це природно. І все ж є речі, які варто зробити одразу. Якщо ви отримали звістку, що ваш близький потрапив до лікарні після перебування в ТЦК, поліцейському відділку чи будь-якій іншій державній установі – фіксуйте все. Телефонуйте на гарячу лінію омбудсмена, пишіть заяву до ДБР і паралельно вимагайте незалежної судово-медичної експертизи. У випадку зі смертю близької людини – не погоджуйтеся на швидкий розтин у тій самій лікарні, якщо є сумніви; клопочіть про проведення експертизи в іншому бюро судово-медичних експертиз. Це не зайва підозрілість, а законний спосіб захистити права померлого і всієї родини.
Крім правоохоронців, до перевірки долучилися представники Уповноваженого ВР з прав людини. Вони не ведуть слідство, але стежать, щоб усі сторони дотримувалися процедури, і саме тому направили звернення відразу до чотирьох відомств. Це добра практика, яка підвищує шанси на об’єктивність. Своєю чергою, Закарпатський обласний ТЦК на момент публікації перших новин не надав жодних коментарів.
Поки триває судово-медична експертиза, слідство відпрацьовуватиме всі версії – від насильницької смерті до раптового погіршення здоров’я. Якщо факт побиття підтвердиться, це буде не просто трагедія окремої сім’ї, а системний сигнал, який змусить інакше подивитися на контроль за діями посадовців у ТЦК. Якщо ж з’ясується, що травми не пов’язані з діями третіх осіб, це теж має бути публічно пояснено, щоб зняти напругу в суспільстві.
Коли між першим повідомленням про госпіталізацію і смертю минає лише два дні, швидкість реакції державних органів відіграє вирішальну роль. Тут контроль омбудсмена і паралельна робота одразу кількох структур дають надію, що справа не загубиться в бюрократичних лабіринтах. Андрій Крючков тримає ситуацію на контролі, а це означає, що будь-які спроби затягнути розслідування або спотворити факти будуть помічені та оприлюднені.
Трагедія 29-річного Олександра – це більше, ніж один випадок. Це тест на здатність системи чесно розслідувати події, де фігурують представники влади. Тож результати комплексної експертизи чекають не лише родичі, а й усі, хто хоче розуміти, як захищені права людини під час мобілізації.
