Помилки у Звіті про КІК – річ неприємна, але не завжди фатальна. Контролюючі особи часто губляться: чи треба подавати виправлений документ, чи загрожує штраф за неточність у графі «адреса компанії» і що взагалі вважається порушенням, а що – ні. Давайте розбиратися по черзі, без паніки.
Як виправити помилку в Повідомленні
Почнемо з Повідомлення про набуття або відчуження частки в іноземній юридичній особі. Його форма та порядок подання затверджені наказом Мінфіну від 22.09.2021 № 512. Цей документ подається до контролюючого органу, коли резидент набуває частку в іноземній компанії, починає фактичний контроль над нею, або ж, навпаки, відчужує частку чи припиняє контроль.
Якщо ви помилилися під час заповнення граф – нічого страшного. Закон прямо дозволяє подати виправлене Повідомлення. Жодних складних процедур не передбачено. У графі 24 «додаткова інформація (пояснення)» достатньо вказати причину, чому ви подаєте цей документ повторно. Наприклад: «виправлення технічної помилки у графі 12». І все – надсилаєте, і питання закрите.
Два шляхи для виправлення Звіту про КІК
Тепер про головне – Звіт про контрольовані іноземні компанії. Вимоги до його складання та подання прописані у пункті 39-2.5 статті 39-2 Податкового кодексу України. Саму форму Звіту, скорочену форму та Порядок заповнення затверджено наказом Мінфіну від 25.08.2022 № 254.
Ключовий момент для тих, хто знайшов у себе помилки у Звіті про КІК, – це пункт 10 розділу 1 Порядку № 254. Саме він дає платнику податків два варіанти дій, і вони залежать від того, коли саме ви виявили неточність.
Перший варіант: якщо граничний строк подання ще не минув. Тоді ви подаєте новий Звіт із позначкою «звітний новий». Фактично це означає, що попередній документ анулюється, а цей вважається основним за той самий звітний період. Податкова навіть не дивитиметься на першу версію – для неї існуватиме лише «звітний новий».
Другий варіант: якщо строк уже минув. Тоді готуєте уточнюючий Звіт із позначкою «уточнюючий». І тут важливий нюанс – і новий, і уточнюючий звіти мають містити всю інформацію про КІК за звітний рік у повному обсязі. Так само, як і основний Звіт із позначкою «звітний». Не можна просто «докинути» пару цифр чи виправити один рядок – треба заповнювати весь документ заново. Це принципова вимога, і про неї часто забувають.
Штрафи: що реально загрожує
Абзац сьомий пункту 120.7 статті 120 ПКУ встановлює відповідальність за неповідомлення контролюючого органу про набуття частки в іноземній юрособі, початок фактичного контролю, відчуження частки або припинення контролю. Штраф – 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи (станом на 1 січня звітного року) за кожен факт. Тобто мовчати податківцям – справді дорого. І це за кожен окремий факт неповідомлення.
Абзац п’ятий того ж пункту карає за інше: невідображення у Звіті відомостей про наявні КІК або інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» підпункту 39-2.5.3. Тут санкція серйозніша – 3% від суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК (залежно від того, що більше). Але є стеля – не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен факт порушення. І це теж за кожен факт.
А що з недостовірною інформацією?
І ось тут найцікавіше. Чинна редакція пункту 120.7 статті 120 ПКУ не передбачає штрафів за зазначення у графах Повідомлення та Звіту недостовірної інформації. Зокрема, це стосується:
- розміру частки контролю;
- адреси КІК;
- визначення середньозваженого валютного курсу.
Формально виходить так: якщо ви не подали документ узагалі – штраф є. Якщо не вказали КІК або обов’язкову інформацію – штраф є. А от якщо вказали, але з помилкою у вищезазначених полях – прямого штрафу закон не встановлює. Звучить майже як подарунок, правда?
К слову, це не означає, що можна ставитися до заповнення недбало. Особливо обережним варто бути з валютним курсом.
Чому курс важливий
Некоректне визначення валютного курсу під час перерахунку показників фінансової звітності КІК у гривню може спотворити значення у графі 22 Звіту. А це вже напряму впливає на правильність визначення об’єкта оподаткування. І хоча прямого штрафу за помилку в курсі немає, податківці можуть поставити під сумнів увесь розрахунок податкових зобов’язань. А це вже зовсім інша історія – з донарахуваннями, перевірками і потенційними суперечками.
Уявіть ситуацію: ви випадково використали не той курс для перерахунку прибутку вашої КІК. Сам по собі цей промах не тягне штраф за пунктом 120.7. Але якщо через нього занижено податкові зобов’язання – податкова цілком може застосувати вже інші санкції, передбачені за заниження податку. Тож краще перевіряти курс двічі.
Воєнний стан як тимчасовий захист
Окремо варто згадати про зміни, внесені Законом № 4113-IX від 04.12.2024. Вони стосуються пункту 72 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Суть така: за порушення, вчинені з 1 січня 2022 року і протягом усього періоду воєнного стану (аж до останнього дня календарного місяця, в якому його припинять або скасують), штрафні санкції, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 ПКУ, не застосовуються.
Але є умова: контролююча особа повинна виконати обов’язки, передбачені статтею 39-2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Іншими словами, держава дає відстрочку – не назавжди, а на період дії воєнного стану плюс пів року після його завершення. Помилки у Звіті про КІК, допущені в цей період, можна буде виправити без штрафних санкцій, якщо вкластися у відведений час.
Тут важливий момент: це не звільняє від обов’язку подавати звітність як таку. Йдеться саме про штрафи за порушення. Самі ж обов’язки – і подати Повідомлення, і подати Звіт – нікуди не зникають. Просто термін їх виконання фактично зсувається на шість місяців після завершення воєнного стану. І це стосується всіх порушень, передбачених абзацами першим – восьмим пункту 120.7, тобто практично всього спектру санкцій за КІК-звітність.
